С СпадокУкраїна: суспільство та історія

ДНК із давніх поховань в Угорщині переписала історію падіння Риму

·418 слівредакція
ДНК із давніх поховань в Угорщині переписала історію падіння Риму

Дослідники секвенували ДНК 314 людей, які жили на території сучасної Угорщини з III по VI століття, і побачили те, чого не могли розгледіти в римських хроніках.

Розповідь про занепад Західної Римської імперії століттями трималася на текстах, написаних переважно самими римлянами. А отже, погляд на події був один — суб'єктивний, з боку тих, хто ці події програвав. Тепер до цієї розповіді долучився інший голос: голос самих людей, які жили в ті часи й були поховані на землях сучасної Угорщини.

Міжнародна група вчених провела секвенування ДНК 314 осіб, чиї останки датуються III–VI століттями нашої ери. Із них 68 людей були поховані за часів Римської імперії — у двох похованнях, а ще 246 — у п'яти похованнях, що з'явилися вже після її падіння. Порівняння цих двох груп і дало змогу побачити, як змінювався склад населення регіону. Результати опубліковано в журналі Science.

За часів імперії поховання рясніли людьми з найрізноманітніших куточків — величезна держава століттями завойовувала й асимілювала десятки народів, і ця строкатість залишила слід навіть у невеликому регіоні. Ситуація змінилася, коли римська влада ослабла. У пост-римських похованнях більшість виявилися вихідцями з Північної Європи.

Археологічні знахідки вказують, що багато з цих переселенців були лангобардами. Але прибували вони не одним потоком: люди приходили протягом багатьох років, поступово змішуючись із місцевими мешканцями. Згодом прибульці стали домінуючою політичною силою, проте місцеве населення не зникло з карти — воно й далі відігравало помітну роль у формуванні нових спільнот.

Окрема деталь, яку висвітлила ДНК: у похованнях лежать близькі родичі. Це вказує на піднесення впливових родин, які стали однією з опор нового суспільства. Замість картини, де Європу захоплюють розрізнені загони варварів, постає складніший процес — міграція, змішані шлюби, родинні зв'язки й щоденна співпраця людей, які мусили жити поруч.

Звісно, це лише один куточок колишньої імперії, і він не розповідає всієї історії. Та саме такі локальні історії, прочитані не з сувоїв переможених, а з кісток тих, хто просто жив і помирав у ті бурхливі часи, поступово змінюють звичне уявлення про те, як насправді занепадав Рим.

Читайте також