Воронцовський палац і театр у Євпаторії: Росія виставила на інвестиційну платформу 23 кримські об'єкти

На російській платформі «Наследіє.дом.рф» з'явилися кримські об'єкти культурної спадщини, які пропонують в оренду, у користування, для «відновлення» та подальшого комерційного використання. Про це йдеться в повідомленні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Серед тих, що вже представлені на платформі, — Головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії. Обидва об'єкти є пам'ятками культурної спадщини національного значення за законодавством України.

Загалом, якщо відфільтрувати пропозиції за регіоном «Республика Крым», на платформі можна нарахувати 23 об'єкти, запропоновані для інвестування. За статусом «місцевого значення» таких об'єктів 21. У Представництві зауважують: їхній правовий статус потребує окремого розмежування, адже не все, що російська сторона подає як спадщину, має охоронний статус відповідно до українського законодавства.

Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять відсутні в цьому реєстрі, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року. П'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій.

В окупованих Ялті та Євпаторії інвесторам доступні п'ять об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Для готельного сценарію пропонують кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 м², номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижчою за три зірки протягом року після введення в експлуатацію.

У Представництві наголошують: розміщення кримських пам'яток на такій платформі, їхнє інвестиційне просування, підготовка до торгів чи передача інвесторам можуть бути не лише елементом господарської політики держави-окупанта, а й інструментом фактичного розпорядження майном і культурною спадщиною на тимчасово окупованій території. У такій моделі об'єкти на ТОТ Кримського півострова постають як частина внутрішнього інвестиційного ресурсу РФ. Це створює ризики зміни режиму використання пам'яток, втручання в їхній автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини та закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над об'єктами, які належать до культурної спадщини України.

Експерти звертають увагу й на географію пропозицій: об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах — Ялті, Євпаторії та Кореїзі. На їхню думку, це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній чи іншій комерційній сфері.

Незадовільний стан частини будівель російська сторона подає як формальне обґрунтування для залучення їх до програм «відновлення». Водночас, як зазначають у Представництві, такі дії відбуваються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права.