Дві українські пам'ятки національного значення виставили на інвестиційній платформі в окупованому Криму

Історія цих двох будівель набагато довша за будь-які інвестиційні оголошення. Воронцовський палац в Алупці зводили у першій половині XIX століття — його головний корпус і досі лишається одним із найупізнаваніших архітектурних образів південного берега Криму. Театр у Євпаторії, що носить ім'я О. С. Пушкіна, теж десятиліттями був частиною міського культурного життя. Тепер обидві пам'ятки з'явилися серед лотів на російській платформі «Наследие.дом.рф», де об'єкти культурної спадщини півострова пропонують в оренду, у користування, під «відновлення» та подальше комерційне використання.

Про це йдеться у повідомленні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Загалом, якщо відфільтрувати пропозиції на платформі за регіоном «Республика Крым», інвесторам відкривається 23 об'єкти. За статусом «місцевого значення» їх налічується 21. У Представництві зауважують, що правовий статус цих об'єктів потребує окремого розмежування, адже не все, що російська сторона виставляє на платформі, має охоронюваний статус за українським законодавством.

Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять у цьому реєстрі відсутні, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року. П'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними самих окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій.

Окремі пропозиції стосуються п'яти пам'яток регіонального значення в окупованих Ялті та Євпаторії. Для готельного сценарію інвесторам обіцяють кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 квадратних метрів, номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижчою за три зірки протягом року після введення в експлуатацію.

У Представництві наголошують, що розміщення кримських об'єктів на такій платформі, їхнє інвестиційне просування, підготовка до торгів чи передача інвесторам можуть бути не лише елементом господарської політики держави-окупанта, а й інструментом фактичного розпорядження майном і культурною спадщиною на тимчасово окупованій території. У цій моделі пам'ятки Криму подаються російською стороною як частина внутрішнього інвестиційного ресурсу РФ. Це створює ризики зміни режиму використання об'єктів, втручання в їхній автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини, а також закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України.

Експерти звертають увагу й на географію пропозицій: об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах — Ялті, Євпаторії та Кореїзі. На їхню думку, це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» культурної спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері. А отже, за формальним приводом «відновлення» може стояти цілком прагматичний розрахунок — і він стосується будівель, чия історія належить не інвесторам, а Україні.