П'ять черг, утриманці й онуки: Мін'юст роз'яснив спадкування без заповіту

Українські родини, які готують документи на спадщину, часто з'ясовують, що заповіту покійний не залишив. У такому разі майно переходить до спадкоємців за законом — тобто до осіб, визначених Цивільним кодексом. Міністерство юстиції оприлюднило роз'яснення, яке допомагає зорієнтуватися в цій процедурі.

Спадкування за законом настає не лише тоді, коли заповіту немає. Воно працює також, якщо заповіт визнали недійсним, якщо спадкоємці за заповітом відмовилися від спадщини або якщо заповіт охопив не все майно. Тоді починає діяти черговість, прописана в главі 86 Цивільного кодексу.

Усього черг п'ять. Наступна отримує право лише за умови, що попередньої немає, що її усунули від спадкування, що вона не прийняла спадщину чи відмовилася від неї.

Першими до спадку за законом закликають дітей спадкодавця, того з подружжя, хто його пережив, та батьків. Друга черга — це рідні брати й сестри, а також баба та дід з обох ліній. До третьої належать рідні дядько та тітка.

Четверта черга — це люди, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю щонайменше п'ять років до моменту відкриття спадщини. А п'ята охоплює інших родичів до шостого ступеня споріднення включно: ближчі за спорідненням усувають від права дальших.

Окремо в Мін'юсті наголосили на правах дітей, народжених поза шлюбом. Якщо у свідоцтві про народження вказані і батько, і мати, або якщо факт батьківства встановив суд, такі діти мають ті самі права на спадщину, що й народжені у шлюбі. Те саме стосується усиновлених дітей.

Є в роз'ясненні й окрема категорія — утриманці. У п'яту чергу право на спадкування отримують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Йдеться про неповнолітню або непрацездатну особу, яка щонайменше п'ять років отримувала від спадкодавця матеріальну допомогу, і ця допомога була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Окремий механізм — спадкування за правом представлення. Він дозволяє онукам, племінникам, двоюрідним братам і сестрам отримати ту частку, яка належала б їхнім батькам, якби ті дожили до відкриття спадщини. Так, внуки й правнуки спадкують частку, призначену їхнім матері, батькові, бабі чи дідові. Це правило поширюється і на прабабусь із прадідусями, і на племінників чи двоюрідних братів і сестер: кожен у разі смерті свого батька чи матері отримує належну їм частку.

Хоча за загальним правилом черги змінюються послідовно, Цивільний кодекс передбачає й винятки зі зміни черговості, зазначили у відомстві.

Щоб оформити спадщину без заповіту, родичам потрібно зібрати документи про ступінь споріднення, факт смерті спадкодавця та право власності на майно. Без повного пакета паперів нотаріус не зможе відкрити спадкову справу й видати свідоцтво про право на спадщину.

Тож роз'яснення Мін'юсту — це своєрідна мапа для тих, хто вперше проходить шлях оформлення спадку. Вона показує, на яку чергу розраховувати, які права мають діти й утриманці та чому варто заздалегідь подбати про документи, аби справа не загальмувала на півдорозі.