Фольктроніка: як українці переосмислюють народні пісні

Термін «фольктроніка» з'явився в Європі та США наприкінці 1990-х для позначення стилю таких артистів, як Four Tet чи The Books. Західні музиканти додавали до електронної основи звучання акустичних інструментів — волинок, гармонік, банджо. Українське ж розуміння цього слова сформувалося незалежно й зовсім за іншим принципом: тут фольктроніка — це насамперед ремікс народних пісень для танцювальних майданчиків.

Такий підхід народився невипадково. У пострадянські часи, коли на культурному ринку домінував російський продукт, українці шукали способи самоідентифікації. Музика, яка поєднує сучасність і традицію, стала відповіддю на цей запит. Музикознавці часто зараховують українську фольктроніку до ширшої категорії — етнічної електроніки, куди входять, зокрема, балканський турбофольк і латиноамериканські танцювальні жанри.

## Велика трійка

Сучасну українську фольктроніку неможливо уявити без трьох гуртів: Yuko, Go_A та Onuka. Саме слово «фольктроніка» в українському контексті прижилося значною мірою завдяки Yuko. Музиканти свідомо обрали цей термін для опису своєї творчості. «Фольктроніка для нас — це передусім креативне переосмислення українського фольклорного доробку через призму нашої спільної творчої взаємодії», — розповіли учасники гурту. Вокалістка Юля Юріна — фольклористка за освітою, вона вивчає народну спадщину понад десять років.

Go_A здобули всесвітню славу завдяки «Євробаченню»: у 2021 році з піснею «Шум» вони посіли п'яте місце й потрапили до світового чарту Spotify Top Viral. Onuka ж виступала на конкурсі в Києві в 2017-му як запрошена артистка. Її музика стала саундтреком середини 2010-х — її можна було почути в рекламі, телешоу та на шкільних святах.

## Піонери жанру

Історія української фольктроніки почалася задовго до «великої трійки». У 1990-х головною зіркою напряму була Катя Чіллі, чия музика тяжіла до хаусу. Навіть у «Скрябіна» існував сайдпроєкт «Еутерпа», який відроджував народні пісні в електронному звучанні. Пісні для нього збирала Ольга Кузьменко, мати Кузьми Скрябіна. «Ми виконуємо пісні, яким понад 300 років і які знали ще донедавна 2–3 людини у світі», — казав музикант.

На початку 2000-х свій варіант фольктроніки пропонував гурт «GG ГуляйГород» з Кропивницького. А експериментаторка Катерина Заволока 2005 року отримала почесну відзнаку премії Prix Ars Electronica за альбом Plavyna.

## Межі жанру

Сьогодні фольктроніка — один із найпопулярніших напрямів альтернативної музики в Україні. Її контури розмиті: під цим словом об'єднують і хаус Каті Чіллі, і ембієнт Заволоки, і EDM «GG ГуляйГорода». Тому кожен може знайти тут щось своє — від рейву до медитації.

Живі колаборації електронних музикантів із фольклористами відбуваються на струнно-смичковому рейві «Смик», а також на фестивалях «Вирій» та «Леся Квартиринка». Втім, є й зворотний бік: популярність напряму приваблює виконавців, які замість автентичного фольклору використовують шароварщину. Прикладом стала пісня «Гопак» Юлії Лущинської, що перетворилася на мем. А в YouTube можна знайти десятки треків, згенерованих штучним інтелектом під виглядом фольктроніки.

Питання, яке залишається відкритим: що стане з українською фольктронікою в мирні часи, коли потреба в самоідентифікації не буде такою гострою? Чи продовжать електронні музиканти працювати з народним матеріалом? Відповідь на це питання покаже, чи була фольктроніка тимчасовим явищем, чи стала повноцінним методом творчості.