В Одесі показують сучасні омажі на викрадену колекцію херсонського музею
В Одеському музеї західного і східного мистецтва до 17 серпня триває виставка «Херсон: не/вкрадене». 42 сучасні роботи українських художників — це переосмислення творів із пограбованої росіянами колекції Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка.
Ініціаторка проєкту, мистецтвознавиця Олена Балаба, почала досліджувати херсонську колекцію після поїздки до міста наприкінці 2022 року. Тоді значна частина музейного зібрання вже була вивезена російськими військовими. Працівникам музею вдалося зберегти цифровий архів і документацію, тож ідентифікувати втрачені твори було можливо.
Спочатку Балаба планувала просто показати, що зберігалося в музеї. Але згодом виникла ідея дати сучасним митцям змогу переосмислити викрадені роботи. Художникам запропонували обрати будь-який твір із колекції та створити власний — не копію, а прочитання через свій досвід і сучасну мову.
«Це абсолютно добровільна історія, історія солідарності з Херсоном, який зараз переживає обстріли», — каже кураторка.
Так, скульптор Володимир Семків узяв за основу картину Михайла Жука «Казка хоробрих» 1914 року. Жук жив і викладав в Одесі, у його творі важливу роль відіграють образи жуків. У роботі Семківа вони стають алюзією на російські дрони, що атакують Херсон.
А студія Дениса Недолуженка за картиною Костянтина Крижицького «Дорога» 1899 року набуває нового звучання: український степ, ґрунтова дорога, хати та церква тепер читаються як простір, який треба захищати. Недолуженко в мирному житті був біологом і художником, а нині служить бойовим медиком 762-ї окремої бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту та певний час воював на херсонському напрямку.
Серед інших робіт — інтерпретації творів Івана Айвазовського, Бориса Григор'єва, українського іконопису та херсонських художників. Автори використовують живопис, графіку, скульптуру, текстиль, дерево, метал.
До проєкту долучилися митці з Києва, Одеси, Дніпра, Львова, Харкова, Запоріжжя та інших міст. Окрему серію створюють учні Херсонської школи мистецтв №1, які зараз перебувають у різних містах України та за кордоном.
«Це фактично дослідження своєї історії», — зазначає Балаба. Вона наголошує, що важливо показувати проєкт молоді: «Я вважаю, що ми маємо цю колекцію показувати молоді, щоб вони знали, як росіяни нас грабували завжди». Для самої мистецтвознавиці робота над проєктом стала способом пережити війну: «Це лікує. Мене це реально лікує».
«Херсон: не/вкрадене» — вже четверта виставка проєкту. Першу показали у Львові, потім у Києві, в Національному музеї історії України у Другій світовій війні, а в травні — у Торонто. Після Одеси експозицію планують представити у Вінницькому обласному художньому музеї.
Кількість робіт постійно зростає: на першій виставці їх було 27, тепер — 42. Принципова умова проєкту — твори не продають. Їх планують передати Херсонському художньому музею.
«Прагнемо, щоб, коли навіть ми повернемо роботи і запрацює Херсонський художній музей, ці роботи — омажі й студії — висіли поруч з оригіналами», — пояснила Балаба.
Виставка працює в залі «Регтайм 2.0» в укритті музею.
