«Шлях Подільської кераміки»: у Вінниці відродили традицію гончарства

5–6 вересня в артпросторі «ЕтноЧари» у Вінниці відбулася перша подія, присвячена традиційному подільському гончарству. Майстри з різних куточків краю демонстрували свої роботи, проводили майстер-класи та відтворювали техніки, які передавалися з покоління в покоління.

Назва заходу — не просто гарна фраза. «Шлях Подільської кераміки» має стати культурним маршрутом, який об’єднає історичні осередки ремесла. Відвідувачі виставки могли побачити вироби, створені за мотивами кераміки Трипілля, Бубнівки, Бара, Шаргорода, Смотрича та інших місць, де гончарство було частиною життя.

Серед представлених робіт — твори Вікторії Ніколаєвої, Михайла Діденка, Устини Пужак, Володимира Слубського, Людмили Філінської, Тетяни Шпак, Сергія та Світлани Погонець, Тетяни та Максима Біньковських, Василя Рижого та Наталі Лавренюк. Під час кураторських екскурсій розповідали про особливості кожної школи та про те, як змінювалася подільська кераміка з плином часу.

Окремою родзинкою програми став пленер: майстри працювали на очах у гостей, показуючи традиційні розписи та техніки. Усі охочі могли спробувати власні сили — наприклад, на майстер-класі Людмили Філінської з ліплення свищиків. Бубнівка, яку представляє майстриня, — один із небагатьох осередків, де традиція кераміки збереглася безперервно.

Засновниця артпростору «ЕтноЧари» Вікторія Ніколаєва наголошує: сучасною керамікою займається багато людей, але тих, хто працює саме з традиційними техніками, значно менше. «Я мрію про те, щоб сучасні майстри побачили красу традиційних розписів і навчилися втілювати їх у своїх виробах. Нам потрібно думати, як зберегти наявні осередки і відновити втрачені», — каже вона. Прикладом успішного відродження для неї є Барська кераміка, яка останніми роками буквально розквітла.

На події поруч із традицією показали й сучасні проєкти. На ярмарку керамокрафту можна було придбати роботи Сергія Райляна та Назара Костецького — учасників школи гончарства для ветеранів «Гончарство в темряві», які втратили зір під час війни. Так організатори хотіли показати, що ремесло може бути інструментом відновлення та соціальної взаємодії.

Програма не обмежилася мистецтвом. У дворику облаштували фудкорт, де пропонували традиційні страви — манзарі, кашу «Зозуля» та вінницький борщ на вишні. Відвідувачі могли долучитися до плетіння маскувальних сіток від ініціативи «Замасковані». А фіналом стали «Чепурниці» від проєкту «Гутірки»: дорослі й діти у вишиванках вчилися українських танців разом із Богданою Онопчук під живий супровід духового оркестру «Козачок» із села Гопчиця.

Організаторами заходу виступили артпростір «ЕтноЧари» спільно з департаментом маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради. У планах — зробити подію щорічною. Заступник міського голови Ігор Откидач зазначив: «Поділля завжди славилося своїм гончарством, і наших талановитих майстрів мають знати якомога більше людей». У перспективі йдеться про створення окремого туристичного маршруту, який об’єднає осередки традиційної кераміки області.

Підготовка до цього почалася ще наприкінці квітня, коли ГО «ЕтноЧари кераміка Поділля», ГО «КерамАРТмісто», ГО «Народний музей Барської кераміки» та ТМ «Літинська кераміка» підписали меморандум про співпрацю. За словами директорки департаменту маркетингу міста та туризму Світлани Циганкової, мета — зберігати, відновлювати та популяризувати традиції гончарства. Організатори вже подали заявку на приєднання «Шляху Подільської кераміки» до Європейського культурного маршруту — розгляд очікують від Ради Європи.

Якщо ініціатива отримає розвиток, Вінниччина зможе розповісти про себе через локальні традиції, ремесла та людей, які сьогодні їх бережуть.