Атлантика мовчить: чому сезон ураганів уперше за десятиліття не дав жодного шторму

Середина вересня для Атлантики зазвичай означає найгарячіший час: саме тоді океан найчастіше народжує урагани. Цього року все інакше. Станом на 12 вересня в басейні не виникло жодного урагану — найпізніший старт за всю епоху супутникових спостережень, яка веде відлік від 1966 року.

Попередній антирекорд був лише на один день ранішим: 11 вересня. Так пізно перший ураган сезону з'являвся двічі — у 2002 році, коли сформувався «Густав», і у 2013-му, коли в Атлантиці народився «Умберто». Від 1 червня до 30 листопада триває офіційний сезон ураганів, і його пік традиційно припадає саме на початок вересня.

Ще в серпні Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) оцінювало ймовірність слабшого за середній сезону у 75%. Для звичайного року характерні приблизно 14 тропічних штормів, які отримують власні імена; у середньому сім із них доростають до сили урагану, а три стають потужними ураганами.

Пояснення вчених поки що звучать обережно. Головним чинником метеорологи називають сильний Ель-Ніньйо, який почав формуватися в екваторіальній зоні Тихого океану ще в червні. Це кліматичне явище здатне впливати на атмосферні процеси над Атлантикою: зокрема, воно підсилює вертикальний зсув вітру — різницю в його швидкості та напрямку на різних висотах. За таких умов тропічним циклонам важче зберігати організовану структуру й набирати силу.

Додають складнощів сухі повітряні маси та низхідні атмосферні потоки. Вони зменшують кількість вологи, доступної для штормів, і можуть руйнувати їхню циркуляцію, не даючи тропічним системам перейти до стадії урагану.

Від початку року в Атлантиці сформувалося п'ять тропічних штормів із власними іменами, але жоден із них не розвинувся до урагану. Напередодні традиційного піку сезону загальний рівень активності в басейні становить лише близько 7% від звичайного показника.

На протилежному боці планети картина протилежна. Тихий океан цього року штормить значно сильніше: у його східній частині вже зафіксували 16 іменних штормів, у центральній — 20, шість із яких сягнули сили урагану. Два тихоокеанські урагани вже вдарили по Гаваях. Такий контраст між басейнами також розглядають у контексті впливу Ель-Ніньйо.

Кліматичне явище ще не досягло завершальної стадії. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації, сильний Ель-Ніньйо може зберігатися щонайменше до лютого 2027 року. Метеорологи не виключають, що нинішній епізод увійде до числа найсильніших за весь період інструментальних спостережень.

А втім, тиша в Атлантиці не обов'язково означає довгий спокій. Після завершення фази низької активності басейн потенційно може перейти до значно інтенсивнішого сезону й узяти реванш уже наступного року. Одним із чинників, здатних цьому сприяти, називають подальше накопичення тепла в океанічних водах.