Ракетний удар знищив роботу Нікіти Кадана, створену з історій ветеранів

Склад, де зберігалася робота художника Нікіти Кадана «Нова цілісність», зруйновано внаслідок російського ракетного удару. Проєкт народився з реальних розмов із українськими ветеранами.
Про втрату митець написав на своїй сторінці в Instagram. За його словами, удар стався в другій половині липня. Відтоді Кадан і команда проєкту кілька разів намагалися дістатися до руїн, щоб відшукати фрагменти роботи, але потрапити на майданчик не вдалося — через безпеку, адже конструкція лишається нестабільною.
«За той час, що минув, ми з командою проєкту не раз намагалися дістатися руїн і розшукати уламки роботи, але доступ на майданчик залишається обмеженим з причин безпеки — конструкція нестабільна. Судячи зі стану самих руїн, немає причин думати, що якісь частини роботи вціліти», — розповів художник.
«Нову цілісність» Нікіта Кадан представив 11 квітня у Павільйоні 13. Робота з'явилася на замовлення фонду RIBBON International. Створена вже під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вона осмислює поранення, ампутацію, протезування та реабілітацію — і те, як фізична й психологічна цілісність людини вибудовується заново після травми.
Основою для проєкту стали інтерв'ю з українськими ветеранами. До роботи долучилася докторка філософії із соціології Софія Лавренюк, яка спеціалізується на травмоінформованих практиках.
Сам Кадан розмірковує про те, як руйнування входить у повсякдення: «Повсюдне нищення стало часткою української дійсності. Новини про руйнування та загибель стали звичними. Немає причин вважати, що катастрофа не перетне меж України».
Це не перша втрата українського культурного простору за останні тижні. Раніше повідомлялося, що внаслідок ракетної атаки РФ по Бучанському району Київської області 19 липня було знищено роботу китайського художника Ай Вейвея «Три досконало пропорційні сфери та військовий камуфляж, пофарбований у біле».
За кожною з цих робіт стоять люди — ті, хто їх створював, і ті, чиї голоси в них звучали. «Нова цілісність» виросла з розмов із ветеранами про біль, протези й повернення до себе. Тепер від неї, найімовірніше, лишилися тільки руїни — але самі ці історії, зібрані й збережені, нікуди не зникають.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- День Сили та Івана Воїна: кого згадують 30 липня
- Горіховий Спас 2026: коли свято та як його відзначають
- Яблучний Спас 2026: що святкуємо 6 серпня та які плоди освячуємо
- Біг заради коханого: історія трейлраннерки з Хмельниччини, яка підкорила Альпи
- «Ми здатні досягти будь-яких вершин»: історії ветеранів, для яких гори стали новим життям





