Простипома: як риба, що була на столі в бабусь, зникла з магазинів
Колись її знали в кожній радянській родині, а сьогодні в українських супермаркетах її не знайти. Історія простипоми — це розповідь про рибу, яку спочатку відкрили випадково, а потім майже знищили.
Люди, чиє дитинство припало на 1960–1970-ті, добре пам'ятають рибу, яка тоді була звичною частиною щоденного меню. Вона смакувала, коштувала недорого і завжди лежала на прилавках. Та згодом вона кудись поділася.
Усе почалося з відкриття. 1967 року радянські рибалки натрапили на великі скупчення незнайомої риби в Тихому океані, поблизу Гавайсько-Імператорського хребта. Спершу фахівці вирішили, що це різновид уже відомої на той час пристипоми, тож саме ця назва й потрапила на прилавки. У побуті ж прижилося слово «простипома».
Смак зробив свою справу: риба швидко стала улюбленицею покупців. Радянський далекосхідний флот почав активно її добувати, а за кілька років до промислу долучилися й японські рибалки.
Спочатку вилов був вражаючим. Простипома збиралася великими зграями біля підводних гір, тож видобувати її було легко. Для розуміння масштабів: 1973 року виловили близько 178 тисяч тонн. Та вже за кілька років усе змінилося — після 1977-го щорічний улов майже не перевищував 2 тисячі тонн.
Причин занепаду кілька. Головна — надмірний вилов. До того ж під час промислу пошкоджували коралові ділянки, де риба мешкала й шукала корм. Зруйноване середовище заважало популяції відновлюватися. Останній удар завдали паразити — рачки виду Pennella hawaiiensis. У якийсь момент частка ураженої риби сягала від 44% до 80%, і промисел ставав дедалі менш вигідним.
До початку 1980-х простипома практично зникла з радянських магазинів. Повернутися до колишньої чисельності їй так і не вдалося.
Пізніше з'ясувалася цікава деталь: риба, яку продавали під назвою простипома, насправді була кабан-рибою — Pseudopentaceros richardsoni. Попри цю неточність, звичну торгову назву вирішили залишити.
Повністю з океанів ця риба не зникла — невеликі обсяги й сьогодні добувають у Японії. Та колишньої доступності вже немає, і знайти її в українських супермаркетах практично неможливо. Залишилася хіба що пам'ять — і ті самі кулінарні спогади, які багато хто зберігає про бабусину кухню.
