2 вересня: день пам'яті святого Маманта та засновників Лаври

1 вересня 2026, 22:00 ·486 слівредакція

2 вересня за новоюліанським календарем згадують мученика Маманта, покровителя худоби, та преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Цього дня віряни моляться про захист тварин і духовну опіку.

Друге вересня в церковному календарі позначене одразу кількома важливими постатями. Це день пам'яті святого мученика Маманта, якого вважають заступником домашньої худоби, а також преподобного Івана Посника, патріарха Царгородського. Окремо згадують засновників Києво-Печерської лаври — преподобних Антонія і Феодосія.

Історія святого Маманта сягає III століття. Він народився в Кесарії Каппадокійській, рано втратив батьків і виховувався благочестивою вдовою Аммією. Юнак відкрито сповідував християнство, за що зазнав переслідувань. Переказ оповідає: у пустелі, куди він утік, дикі звірі слухалися його. Мамант доїв оленів і ланей, а молоко роздавав бідним. Після тортур, які він витримав за наказом єпарха, святий загинув від рук язичників. Саме тому в народі його шанують як покровителя пастухів, землеробів і всієї живності.

Преподобний Іван, прозваний Посником, жив у VI столітті. Будучи патріархом Константинопольським, він дивував сучасників аскетичною простотою: щедро роздавав майно нужденним, а в побуті не мав зайвих речей. Саме з ним пов'язують утвердження титулу «Вселенський патріарх», який закріпився за Константинопольськими предстоятелями.

Окрема сторінка цього дня — вшанування Антонія і Феодосія Печерських. Антоній прибув з Афона й заклав першу печерну обитель на київських пагорбах над Дніпром. Феодосій упорядкував чернечий статут і збудував перший великий монастирський комплекс. Їхній духовний спадок досі живе в Лаврі, а самі вони вважаються батьками українського чернецтва.

У молитвах до святого Маманта просять зберегти худобу від хвороб і напастей, допомогти в господарських турботах. До Антонія і Феодосія звертаються по духовний спокій, зміцнення віри та захист від ворогів.

Народні вірування пов'язують цей день із турботою про тварин. Господарі прибирали в хлівах, чистили кошари, вірячи, що добрий догляд убереже худобу від хвороб. Також завершували копати пізню картоплю та готували погреби до зими.

Прикмети дня: ясна погода обіцяє теплу й довгу осінь, ранковий дощ — вологий листопад, журавлі, що летять на південь, віщують ранню зиму, а туман по низинах — теплі дні. Наші предки цього дня уникали лайки та крику на тварин, не скаржилися на долю, стереглися лихослів'я й заздрощів, а відмову в допомозі нужденним вважали поганою ознакою.