35 років СБУ: від замовних убивств 90-х до полювання на «кротів»

Служба безпеки України з'явилася 20 вересня 1991 року — тоді ж Верховна Рада ліквідувала Комітет державної безпеки УРСР. Остаточний статус відомства закріпив Закон «Про Службу безпеки України», ухвалений 25 березня 1992 року.

Перші роки незалежності минули під знаком замовних убивств політиків і бізнесменів. У 1995 році вибух на донецькому стадіоні забрав життя президента ФК «Шахтар» Ахата Брагіна та ще п'ятьох людей. СБУ разом із МВС встановила частину виконавців — одного з них, колишнього міліціонера В'ячеслава Синенка, у 2005 році екстрадували з Греції. Замовників так і не назвали.

Наступного року на злітно-посадковій смузі Донецького аеропорту розстріляли з автомата нардепа й бізнесмена Євгена Щербаня разом із дружиною. Виконавців засудили до довічного ув'язнення, замовника офіційно не встановили. Ще за два роки в ліфті київського будинку загинув «батько української гривні», колишній голова Нацбанку Вадим Гетьман. Виконавця покарали довічно, але справа досі вважається незавершеною.

Нове століття почалося з розслідування вбивства журналіста й засновника «Української правди» Георгія Гонгадзе, чиє обезголовлене тіло знайшли в лісі на Київщині. Прямих виконавців — міліціонерів на чолі з генералом Олексієм Пукачем — засудили. Саме СБУ у 2009 році розшукала й затримала Пукача на Житомирщині. На суді він назвав замовниками Леоніда Кучму, Володимира Литвина та Юрія Кравченка, та офіційно замовників не встановили.

Того ж 2000 року вибухнув «касетний скандал» — оприлюднили записи з кабінету Кучми, зроблені майором держохорони Мельниченком, де йшлося про усунення Гонгадзе. До справи їх так і не долучили. У 2002-му СБУ опинилася в центрі скандалу навколо нібито таємного продажу Іраку систем «Кольчуга», що тимчасово погіршило відносини з США. А отруєння Віктора Ющенка сталося на дачі тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, який згодом фігурував у справі про зловживання службовим становищем.

Від 2014 року СБУ розслідує злочини проти активістів Євромайдану — окремі епізоди вже дійшли до вироків. У Хмельницькому притягнули до відповідальності колишніх керівників СБУ та інших силових відомств за стрілянину по активістах біля будівлі СБУ в лютому 2014 року. Загибель журналіста Павла Шеремета у 2016 році офіційно розслідувала поліція, але СБУ активно допомагала; з'ясувалося, що напередодні біля його будинку кілька годин стояв автомобіль, зареєстрований на колишнього співробітника СБУ Ігоря Устименка, звільненого у 2014-му.

Через рік СБУ розкрила вбивство полковника ГУР Максима Шаповала, чий автомобіль підірвали, кваліфікувавши злочин як теракт. За даними слідства, вибухівку заклав мешканець Донецька Олег Шутов, співробітник так званого центру спецоперацій «МГБ ДНР», який після теракту виїхав на Донбас. У справі замаху на нардепа Ігоря Мосійчука ні замовників, ні виконавців не встановили, хоча за даними СБУ замовниками були російські спецслужби. Натомість після замаху на херсонську активістку Катерину Гандзюк, яка померла від опіків кислотою, знайшли і виконавця, і замовника — голову Херсонської облради Владислава Мангера, який отримав 10 років. А вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка СБУ інсценувала, щоб вийти на організатора.

Найбільше роботи додалося після повномасштабного вторгнення. У 2024 році у Львові застрелили мовознавицю й екс-нардепа Ірину Фаріон: СБУ перевіряла причетність російських спецслужб, але зрештою затримала українця, який провини не визнає, і доказів його співпраці з іноземними спецслужбами не знайшли. А вбивство екс-спікера Ради Андрія Парубія, також у Львові, розкрили швидко — за версією СБУ, виконавця завербували російські спецслужби шляхом шантажу.

Департамент військової контррозвідки СБУ від початку повномасштабної війни викрив 207 агентів російських спецслужб, які збирали дані про Сили оборони та військові об'єкти. З них 52 були чинними військовослужбовцями ЗСУ, а 44 зрадників засудили на строки від 12 до 15 років. У червні 2026 року контррозвідка затримала агента ГРУ — доцента наукового центру Головної академії Міноборони, який передавав конструкторські документи новітніх ударних дронів. У 2025-му затримали колишнього британського військового інструктора, який зв'язався з ФСБ і отримав близько 6 тисяч доларів, а у вересні 2026-го на Харківщині викрили подружжя агентів ГРУ. Лише за 2025 рік затримано 19 «кротів».

СБУ припиняє й розвіддіяльність інших країн. Навесні 2025 року в Закарпаті затримали двох членів угорської шпигунської групи, а в березні 2026-го встановили, що мережу очолював кадровий офіцер військової розвідки Угорщини Золтан Андрі, який у 2016–2020 роках працював у Грузії під дипломатичним прикриттям, а після 2021-го переключився на Україну.

Не забуває відомство й про власні лави. Полковника СБУ Дмитра Козюру, начальника штабу Антитерористичного центру, у 2018 році завербувала ФСБ у Відні; під час війни він передавав дані про командні пункти СБУ, наслідки ракетних ударів і секретні документи про критичну інфраструктуру. У лютому 2025 року його викрили в межах спецоперації «Щур» і засудили довічно. Повідомлялося також про викриття заступників начальників управлінь СБУ в Київській і Рівненській областях за вимагання понад 600 тис. доларів та про справу колишнього керівника кібердепартаменту Іллі Вітюка щодо незаконного збагачення.

Окрім контррозвідки, ДВКР запобіг розкраданню понад 44 млрд грн в оборонній сфері, заблокував 114 схем ухиляння від мобілізації та припинив 222 випадки незаконного обігу зброї. Його співробітники воюють і на передовій: з початку повномасштабної війни знищено 219 російських танків, 358 бойових броньованих машин, 318 артилерійських систем і 73 засоби РЕБ. До складу ДВКР входить 13-те Головне управління «Хантер», яке курує морські дрони — саме воно показало нове покоління «Sea Baby», здатних долати понад 1500 км і переносити до 2000 кг вантажу. А в ніч на 17 вересня далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» уразили військовий аеродром «Ростов-Центральний»: пошкоджено Ан-12, два Ан-26 і три вертольоти — загалом шість повітряних суден.

Та є в цій хроніці й болюча сторінка: 2 вересня 2026 року в Дніпровському районі Києва співробітники СБУ та бійці ГУР вступили у збройне зіткнення. Загинув один розвідник, кілька людей поранено. СБУ затримала Степана Каплунова — заступника командира РДК, звинувативши його у зв'язках із ФСБ та підготовці вбивства; ГУР назвало це силовим захопленням свого офіцера. Зеленський назвав перестрілку «абсолютно ганебною» і вимагає розслідування, а начальника департаменту охорони державної таємниці СБУ Олега Храмова звільнено.

Історія СБУ — це хроніка гучних справ, де поруч із вироками стоять нерозкриті імена замовників. Від стадіону в Донецьку до аеродрому під Ростовом відомство пройшло шлях, на якому вистачає і здобутків, і відкритих питань.