Чому книжкова полиця досі важливіша за список у додатку
Sony припиняє випуск дисків для PlayStation, а гравці по всьому світу б’ють на сполох. Для книговидання це не просто чужа драма — це дзеркало, в яке варто пильно вдивитися.
У січні 2028 року Sony Interactive Entertainment більше не випускатиме фізичних дисків для нових ігор на PlayStation. Це рішення, оголошене влітку 2026-го, не зачепить уже видані тайти, але всі наступні релізи продаватимуть лише в цифровому вигляді — через PlayStation Store. При цьому досі незрозуміло, чи зможуть інші платформи поширювати ігри для цієї консолі, чи Sony стане монополістом у цифровій дистрибуції.
Перехід до цифри назрівав давно: у 2025 фінансовому році близько 80% продажів повних ігор припадало на цифрові завантаження. Компанія називає це природною реакцією на звички споживачів. Однак 80% — це не 100% згоди на зникнення альтернативи. Після 2028-го власники PlayStation просто не зможуть обрати диск.
Іронія ситуації в тому, що разом із цим анонсом Sony повідомила про закриття онлайн-магазинів для PlayStation 3 та PS Vita, пообіцявши залишити придбаний контент доступним «в осяжному майбутньому». Межі цього «осяжного» визначатиме вже не покупець.
Найяскравіший приклад того, чому гравці стурбовані, — історія з автомобільним симулятором The Crew від Ubisoft. Гра 2014 року вимагала постійного з’єднання з сервером навіть в однокористувацькому режимі. У березні 2024-го сервери вимкнули, і легально придбані копії перестали працювати. Фізичний диск не допоміг, бо фактично перетворився на носій програмного продукту без необхідної інфраструктури.
Ця історія спонукала відеоблогера Росса Скотта започаткувати кампанію Stop Killing Games. Її вимога поміркована: видавці не зобов’язані утримувати сервери вічно, але після завершення комерційної підтримки мають залишати гру у функціональному стані — через офлайн-режим, приватні сервери або інше технічне рішення. Європейська громадянська ініціатива Stop Destroying Videogames зібрала понад 1,29 мільйона чинних підписів у 24 країнах ЄС. У червні 2026-го Єврокомісія відмовилася негайно законодавчо зобов’язати зберігати ігри автономними, натомість до кінця року планує створити кодекс поведінки щодо «кінця життя» ігор.
Для книговидання ці дискусії звучать дуже знайомо. Паперовій книжці десятиліттями пророкували зникнення, але вона не зникла. У Великій Британії 2024 року друковані видання принесли £2 млрд із £2,5 млрд сукупного прибутку споживчого книговидання. Цифрові формати дали £566 млн, причому найдинамічніше зростали аудіокнижки — на 31%, до рекордних £268 млн. За даними Євростату, друковані книжки онлайн придбали 14,7% жителів ЄС, а електронні й аудіокнижки — лише 6,8%. Ринок обрав співіснування форматів.
Паперова книжка зберігає те, що відеоігрова індустрія втрачає: фізичну основу й можливість вибору. Ми не набуваємо авторського права на текст, але стаємо власниками конкретного примірника. Його можна подарувати, позичити, перепродати, передати у спадок або віддати бібліотеці. Для цього не потрібні обліковий запис, сумісний пристрій і чинна угода між платформою та видавцем.
Натомість в умовах користування Amazon прямо зазначено: Kindle-контент «ліцензується, а не продається». Таку ліцензію зазвичай не можна перепродати або передати. 2019 року Суд ЄС вирішив, що продаж уживаних електронних книжок потребує дозволу правовласника. Правило, яке уможливлює вторинний ринок паперових примірників, залишилося ексклюзивом за матеріальними об’єктами.
Український досвід війни особливо гостро показує цінність фізичного носія. Під час російського удару по харківській друкарні «Фактор-Друк» у травні 2024 року загинули семеро працівників, знищено майже 50 тисяч книжок. Станом на лютий 2026-го росія пошкодила або зруйнувала 858 українських бібліотек. Водночас українські видавці продовжують працювати з фізичною книжкою: 2025 року в країні видали понад 33 млн примірників. Паперова книжка працює без електрики, інтернету й авторизації, на відміну від файлу, замкненого в чужій екосистемі.
Урок відеоігрової індустрії для видавців не в тому, щоб боронити паперові книжки від цифровізації. Він у тому, щоб розмежовувати зручність і залежність. Передплата може співіснувати з продажем завантажуваних файлів, електронна книжка — з друкованою, захист авторських прав — із правом читача на тривале офлайн-користування. Майбутня книжка може бути паперовою, електронною або озвученою. Значно важливіше питання — чи залишиться вона у власності читача.
