17 років за кермом тролейбуса: історія Василя Тараненка з Хмельницького

Василь Тараненко — водій тролейбуса, який повернувся в рідне підприємство після довгих років іншої роботи. Попри вік і можливість вийти на пенсію, чоловік продовжує щодня виходити на маршрут, аби допомагати людям.
55-річний Василь Тараненко з Хмельницького має понад 17 років водійського стажу, але його шлях у «Електротрансі» почався значно раніше. У 24 роки він прийшов сюди слюсарем у депо, паралельно навчаючись на інженера-механіка та опановуючи водійську справу.
Народився Василь у селі Покутинці на Віньковеччині. Після школи та армії недовго працював комбайнером, аж поки на весіллі знайомих не зустрів майбутню дружину. Разом вони переїхали до Хмельницького, одружилися, і саме тут він уперше сів за кермо тролейбуса.
Уперше на пасажирський маршрут Василь виїхав у 1996 році. Через 12 років перейшов на посаду механіка з експлуатації, потім працював у приватних компаніях та понад 11 років — у департаменті агропромислового розвитку обласної адміністрації. Там він здобув юридичну освіту, але зрозумів, що це не його покликання.
У жовтні 2021 року Василь повернувся до «Електротрансу». Тепер він керує всіма моделями екотранспорту, які є в депо, включно з сучасними «Барвінками». Чоловік зізнається: найбільше в роботі цінує її різноманітність.
«На державній службі все відбувається за графіком: один звіт у середу, інший — у четвер. А робота водія зовсім інша. Кожен день неповторний, адже на дорогах не буває однакових ситуацій. Найбільше мені подобається те, що я допомагаю людям», — розповідає Василь.
Із початком повномасштабного вторгнення чоловік вирішив, що приноситиме користь країні саме за кермом. Він працює понаднормово, бо водіїв не вистачає, і щомісяця сплачує близько 15 тисяч гривень податків.
«Якби не війна, мабуть, уже був би на заслуженому відпочинку. Для мене „Електротранс“ — це насамперед можливість допомагати людям, гарний колектив і місце, яке за багато років стало справжньою точкою опори в житті», — каже водій.
У вільний час Василь працює з деревом — це захоплення передалося від дідуся. Власноруч зробив альтанку на дачі та різні речі для дому. Також любить слухати гурт «ВВ», творчість якого заряджає його гарним настроєм.
Із дружиною Людмилою Василь разом уже понад 30 років. Подружжя виховало трьох доньок: старша стала музиканткою, середня — філологинею, а молодша ще навчається. Уже є й онук, який дарує їм багато радості.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Від Іловайська до контролю бойового стресу: історія воїна Андрія Фесенка
- Острівна держава Науру повертає собі історичну назву Наоеро
- «За один виїзд — 9 поранених»: історія бойового медика «Шамана» з Волині
- Матча: як зелений чай став символом покоління Z і що з цим не так
- Яблучний Спас: смак осені та світло Преображення







