У стародавньому Ані знайшли камінь з ім'ям пророка Мухаммеда

Археологи, які працюють на території стародавнього міста Ані на сході Туреччини, виявили фрагмент сельджуцького поховального каменя з ім'ям пророка Мухаммеда, виконаним куфічним письмом. Знахідка проливає світло на релігійні традиції середньовічної Анатолії.
На території стародавнього Ані, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, дослідники натрапили на рідкісний артефакт — оздоблений камінь, який, імовірно, був частиною сельджуцької гробниці. Про відкриття повідомив міністр культури і туризму Туреччини Мехмет Нурі Ерсой, назвавши знахідку важливою для розуміння турецько-ісламської історії в Анатолії.
Ані — велике середньовічне поселення поблизу сучасного кордону Туреччини з Вірменією. Артефакт виявили під час розкопок на сельджуцькому кладовищі. Збережений фрагмент каменю має розміри 51 на 21 сантиметр і виконаний у техніці рельєфного різьблення. У центрі композиції розташований восьмикутний зіркоподібний мотив, навколо якого розміщені куфічні написи. Спочатку ім'я пророка Мухаммеда повторювалося шість разів, але оскільки зберігся лише половина каменю, сьогодні видимі лише три з них.
Дослідники вважають, що цей фрагмент колись прикрашав один із сельджуцьких мавзолеїв на цвинтарі. Поєднання релігійних написів, геометричного орнаменту та майстерної кам'яної роботи робить знахідку яскравим прикладом художніх і духовних традицій сельджуків. Для археологів цей камінь є не просто декоративним елементом, а важливим свідченням того, як релігійні вірування впліталися в архітектуру та оздоблення середньовічних поховальних пам'яток.
Куфічне письмо — це рання кутаста форма арабської писемності, яку широко використовували в ісламській архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві. Його застосування на камені показує, як письмові релігійні вирази ставали частиною візуальної мови сельджуцьких споруд. Подібні декоративні традиції можна побачити в багатьох середньовічних будівлях Анатолії, зокрема в мавзолеї Мама Хатун у Терджані (1191 рік) та Великій мечеті Малатья (1224 рік).
Нова знахідка в Ані дає змогу глибше зрозуміти, як віра, мистецтво та поховальні традиції перепліталися в житті сельджуків, залишаючи по собі унікальні пам'ятки, які й сьогодні вражають своєю красою та символізмом.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Історія бійця з Буковини, якого поховали невпізнаним і лише за два роки повернули рідним
- «Коли Крим повернеться — я одразу переїду»: історія 17-річної кримської татарки
- Укрпошта увічнила 90-річчя «Шахтаря» у поштовому наборі
- 15-річний школяр з Тернопільщини щомісяця виготовляє понад 100 павербанків для військових
- У Херсоні згадали забуті історії вулиць: лікар, актор і французька династія







