Кримські пам'ятки на продаж: Росія виставила 23 об'єкти, серед них — Воронцовський палац і театр у Євпаторії

На російській платформі «Наследіє.дом.рф» вже з'явилися об'єкти культурної спадщини півострова, які пропонують для оренди, передачі у користування, «відновлення» та подальшого комерційного використання. Про це йдеться у повідомленні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Серед тих, що виставили на огляд інвесторам, — Головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії. Обидві споруди є пам'ятками культурної спадщини національного значення за законодавством України.

Загалом, як зазначають у відомстві, після сортування на платформі за регіоном «Республика Крым» відкривається 23 об'єкти, які пропонуються для інвестування. За статусом «місцевого значення» доступний 21 об'єкт. У Представництві наголошують: правовий статус цих об'єктів потребує окремого розмежування, адже не всі з них мають охоронюваний статус відповідно до українського законодавства.

Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять відсутні в реєстрі, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.

В окупованих Ялті та Євпаторії інвесторам доступні п'ять об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Для готельного сценарію пропонується кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 м², номерний фонд налічуватиме щонайменше 10 номерів, а класифікація буде не нижчою за три зірки протягом року після введення в експлуатацію.

Усі п'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій.

«Розміщення кримських об'єктів культурної спадщини на платформі, їх інвестиційне просування, підготовка до торгів або передача інвесторам можуть розглядатися не лише як елемент господарської політики держави-окупанта, а й як інструмент фактичного розпорядження майном та культурною спадщиною на тимчасово окупованій території», — наголошують у Представництві.

Там додають, що така модель подає пам'ятки Кримського півострова як частину внутрішнього інвестиційного ресурсу Росії. Це створює ризики зміни режиму використання об'єктів, втручання в їхній автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини та закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України.

«Це створює для російської сторони формальне обґрунтування для їх залучення до програм «відновлення», однак фактично такі дії здійснюються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права. Важливо, що об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах Криму: Ялті, Євпаторії та Кореїзі. Це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» культурної спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері», — зазначають експерти.

За кожною з цих адрес — будівля з власною історією. Воронцовський палац в Алупці зводили у першій половині XIX століття, і його головний корпус досі лишається однією з найвідоміших архітектурних пам'яток півострова. Театр у Євпаторії, названий на честь О. С. Пушкіна, теж належить до національної спадщини України. Те, що саме ці споруди потрапили до інвестиційного переліку поруч із курортними локаціями Ялти, Євпаторії та Кореїза, і викликає застереження у Представництва: ідеться не лише про деклароване «збереження», а й про подальшу комерційну експлуатацію.

Поки триває окупація, доля цих пам'яток залишається відкритою. Їхній охоронний статус визначений українським законодавством, а будь-які роботи чи передача інвесторам на тимчасово окупованій території потребують погодження з українськими органами охорони культурної спадщини — і саме цього, як наголошують у відомстві, російська сторона не робить.