У Криму інвесторам пропонують 23 об'єкти, серед них — пам'ятки національного значення

Про це йдеться в інформації Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. За цими даними, на російській платформі «Наследіє.дом.рф» уже розміщено об'єкти культурної спадщини півострова, які пропонують брати в оренду, у користування, «відновлювати» та згодом використовувати комерційно.

Серед них — Головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії. Обидва об'єкти мають статус пам'яток культурної спадщини національного значення за законодавством України. Як зазначають у представництві, цю платформу Росія використовує, щоб залучати інвесторів до відновлення та подальшої експлуатації об'єктів культурної спадщини.

«Розміщення кримських об'єктів культурної спадщини на платформі, їх інвестиційне просування, підготовка до торгів або передача інвесторам можуть розглядатися не лише як елемент господарської політики держави-окупанта, а й як інструмент фактичного розпорядження майном та культурною спадщиною на тимчасово окупованій території. У такій моделі об'єкти культурної спадщини на ТОТ Кримського півострова подаються російською стороною як частина внутрішнього інвестиційного ресурсу РФ. Це створює ризики зміни режиму використання таких об'єктів, втручання в їх автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини, а також закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України», — наголошують у представництві.

В окупованих Ялті та Євпаторії інвесторам доступні п'ять об'єктів культурної спадщини регіонального значення. Для готельного сценарію пропонується кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 м², номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижче трьох зірок протягом року після введення в експлуатацію.

Якщо відсортувати об'єкти на платформі за регіоном «Республика Крым», відкривається 23 об'єкти, запропоновані для інвестування. За статусом «місцевого значення» таких об'єктів налічується 21. У представництві зауважують, що їхній правовий статус потребує окремого розмежування, адже не всі об'єкти, які показує російська сторона, мають охоронюваний статус за українським законодавством.

Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять, представлених на платформі, у цьому реєстрі відсутні, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.

Усі п'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій. Як зазначають експерти, це дає російській стороні формальне обґрунтування для залучення їх до програм «відновлення», хоча фактично такі дії відбуваються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права. Важливо й те, що об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах Криму — Ялті, Євпаторії та Кореїзі. На думку експертів, це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» культурної спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері.

За кожною з цих адрес — Воронцовський палац, пушкінський театр, старовинні будівлі Ялти й Євпаторії — стоїть історія, яку неможливо відділити від українського контексту. І саме тому питання про те, хто і як ними розпоряджається, виходить далеко за межі звичайної господарської угоди.