Зірка, що вибухнула 11,7 млрд років тому: відкриття телескопа «Вебб»

Це відкриття — не просто ще одна далека цятка на небі. Воно розповідає історію про те, як жили й помирали перші зірки в молодому Всесвіті, коли галактики були зовсім не схожі на сучасні.

Наднові — це фінальний акорд життя масивних світил, які в десятки разів важчі за наше Сонце. Під час таких вибухів у космос викидається величезна кількість хімічних елементів, газу та пилу — саме з цього «будівельного матеріалу» потім формуються нові зорі. Тому частота наднових підказує вченим, як швидко народжувалися зірки протягом усієї 13,8-мільярдної історії Всесвіту.

Однак досі астрономи майже нічого не знали про те, як вибухали зірки в ранньому космосі: вони надто далекі й випромінюють замало світла. Телескоп «Вебб» з його чутливим інфрачервоним датчиком уперше дозволив зазирнути в цю глибину. Виявилося, що близько 11,7 мільярда років тому вибухнула зірка масою приблизно в 12 разів більшою за сонячну. Через обмежені дані більше про це світило вчені поки сказати не можуть.

Наднова SN 2023aeaf належить до типу II. Такі вибухи стаються, коли в ядрі зірки закінчується водень для ядерного синтезу, і ядро стискається під дією власної гравітації. Особливість цього типу — наявність водню у випромінюванні, адже зовнішня оболонка зірки зберігає його навіть після смерті.

Місцем вибуху виявилася молода карликова галактика, де активно народжуються зорі, але вміст металів — елементів важчих за водень і гелій — дуже низький. Це відкриття допомагає зрозуміти, як у таких перших галактиках завершували життя масивні зорі та як їхні вибухи створювали умови для подальшого зореутворення. Дослідження опубліковане у журналі The Astrophysical Journal.