С СпадокУкраїна: суспільство та історія

Цумань: маленьке волинське селище з великою історією

·352 слівредакція
Цумань: маленьке волинське селище з великою історією

Селище Цумань на Волині, де нині мешкає близько семи тисяч людей, приховує багатовікову історію: від половецьких часів до резиденції магнатів і трагічних подій двох світових воєн.

Серед мальовничих волинських лісів розкинулося невелике селище Цумань. Його населення сьогодні становить приблизно сім тисяч осіб, проте за цими скромними цифрами стоїть надзвичайно насичене минуле, яке переплело долі могутніх родів, промислові здобутки та драматичні сторінки воєнного лихоліття.

Історія Цумані сягає глибини століть. Перша письмова згадка про поселення датована 1557 роком. Дослідники досі не дійшли згоди щодо походження його назви, але одна з найпоширеніших версій пов'язує її з латинським словом «Куман». Так у давнину називали половців, які, ймовірно, населяли ці терени.

У XVI столітті місцеві землі належали князю Михайлу Чорторийському, а вже 1583 року вони перейшли у власність впливового роду Станіслава Радзивіла. Згодом Цумань увійшла до Олицької волості, а місцевий маєток став однією з офіційних резиденцій цієї славетної родини.

Проте селище не було лише місцем князівського відпочинку. Тут активно розвивалася економіка: у XVII столітті почали видобувати залізну руду, у XIX столітті запрацював винокурний завод. Згодом з'явилися тартак, цегельня, турбінний млин і навіть виробництво паркету. Справжнім поштовхом для розвитку стало будівництво залізниці — прокладена 1871 року лінія Київ–Брест вивела економіку регіону на новий рівень і назавжди змінила життя місцевих мешканців.

XX століття принесло Цумані важкі випробування. Під час Першої світової війни через селище проходила лінія фронту. У роки Другої світової війни воно було спалене німецькими військами, а близько 300 мирних жителів розстріляли. Водночас навколишні ліси стали потужною базою для загонів Української повстанської армії.

Минуле селища промовляє через архітектурні пам'ятки. Свято-Покровська церква, зведена у 1843 році, стоїть на місці дерев'яного храму, знищеного пожежею. А костел Святого Аргентина, збудований у 1936 році коштом Януша Радзивіла, нагадує про польський період в історії краю.

Сьогодні Цумань — сучасний центр територіальної громади, проте її серце залишається в лісі. Селище нерозривно пов'язане з Ківерцівським національним природним парком «Цуманська пуща» — однією з найцінніших і наймальовничіших природних територій Волині. Саме тут, серед вікових дерев, історія зустрічається з природою, роблячи Цумань місцем, яке варто відкрити для себе кожному, хто цікавиться справжнім минулим нашого краю.

Читайте також