С СпадокУкраїна: суспільство та історія

445 років Острозькій Біблії: три унікальні примірники знайшли на Афоні

·460 слівредакція
445 років Острозькій Біблії: три унікальні примірники знайшли на Афоні

Цьогоріч виповнюється 445 років від часу появи Острозької Біблії — першого українського друкованого видання повного корпусу Святого Письма. До ювілею дослідник Сергій Шумило розповів про три раніше невідомі примірники пам'ятки, знайдені в закритих книгозбірнях на Афоні.

Острозька Біблія, що побачила світ 1581 року, — це 1256 сторінок духовної спадщини, які стали національною святинею. У світі збереглося близько 350 її екземплярів, тож кожна нова знахідка — справжня подія.

Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило ще в червні 2024 року виявив три додаткові примірники у закритих монастирських книгосховищах на Святій Горі. Тоді експедицію підтримали британські University of Exeter та The British Academy, а згодом — німецький Інститут історії та культури Східної Європи імені Лейбніца й Gerda Henkel Foundation.

Історія кожного зі знайдених примірників виявилася особливою. Судячи з маргіналій на інших острозьких виданнях із тієї ж афонської колекції, один із них міг належати українському письменнику-полемісту преподобному Івану Вишенському, який на межі XVI–XVII століть жив у печерному затворі на Афоні. Другий екземпляр зберігався в Нямецькому монастирі в Румунії, який очолював український подвижник преподобний Паїсій Величковський. А третій у 1754 році передали до українського «козацького» скиту «Чорний Вир» — обителі, заснованої запорозькими козаками-ченцями, патроном якої був кошовий отаман Петро Калнишевський.

За підсумками експедиції історик нарахував у колекції одного афонського монастиря 32 кириличні стародруки, видані в Київській митрополії у XVI–XVII століттях, та 143 українські стародруки XVIII століття. Переважна більшість належала саме бібліотеці «козацького» скиту. Шумило наголосив, що це доволі велика колекція для будь-якої книгозбірні, і припустив, що три століття тому книжок могло бути значно більше.

Особливу увагу вчений звернув на роль князя Василя-Костянтина Острозького, засновника Острозької академії, який безпосередньо передавав частину видань на Афон. Цьогоріч виповнюється 500 років від дня народження князя та 450 років від заснування академії. Ці знахідки засвідчують тісні контакти афонських монастирів із духовенством, чернецтвом Київської митрополії та українським козацтвом і є предметом національної гордості.

Дослідження української спадщини на Афоні триває вже кілька років. Раніше Сергій Шумило виявив у афонському книгосховищі 144 київські стародруки XVIII століття, а ще раніше — унікальний дарчий напис письменника Василя Суразького преподобному Івану Вишенському. Кожна така знахідка відкриває нові сторінки історії української духовності, яка продовжує жити за межами Батьківщини.

Читайте також