С СпадокУкраїна: суспільство та історія

Синевирська Поляна: як гірське село розвиває туризм попри війну

·452 слівредакція
Синевирська Поляна: як гірське село розвиває туризм попри війну

Закарпатська Синевирська Поляна увійшла до переліку найкращих туристичних сіл світу за версією ООН. Місцеві мешканці розповідають, чим приваблюють гостей і як громада адаптується до нових реалій.

Синевирська Поляна та сусідня Колочава у 2025 році потрапили до переліку найкращих туристичних сіл світу за версією ООН. Відзнаку отримали за гармонійне поєднання природної краси, культурної спадщини та розвиток туристичної інфраструктури.

Центром притягання для мандрівників залишається озеро Синевир, навколо якого виросла ціла екосистема для відпочинку. Володимир із Кіровоградщини приїжджає сюди вже близько десяти років і каже, що це місце дає йому змогу втекти від міської метушні.

«Ми весною приїжджаємо, взимку приїжджаємо, восени приїжджаємо, влітку приїжджаємо, десь через два-три місяці. Приїжджаємо, щоб подихати свіжим повітрям, погуляти отут по території», — ділиться турист.

Проєктна менеджерка Синевирської громади Мар'яна Місик розповідає, що екологічні локації створені так, аби не шкодити довкіллю: вони спрямовані на захист природи, реабілітацію тварин та споглядання диких ландшафтів.

Окрім озера, гостям пропонують знайомство з місцевими традиціями. Заступниця сільського голови Синевирської Поляни Марія Красняник радить відвідати екоферму «Вівчарський хутір», де можна дізнатися про сироваріння та вівчарство, центр бурого ведмедя, де розповідають історію кожного мешканця, та екопарк «Синевир» з альпаками.

У реабілітаційному центрі бурих ведмедів зараз живе 30 тварин. Більшість із них уже адаптувалися до напіввільних умов. Керівник центру Ярослав Бундзяк пояснює: тварини, які раніше жили в зоопарках чи цирках у неналежних умовах, потрапляють сюди і проходять адаптацію. Їх випускають на ділянку площею 12 гектарів із річкою та лісовим масивом, де вони можуть жити серед собі подібних.

Розвивають туристичну сферу й приватні підприємці. У громаді працює парк, де утримують 40 особин, а щоліта народжуються нові. Гостей також знайомлять із місцевою кухнею та вівчарством.

Нині Синевирська громада разом із Національним природним парком працює над тим, аби зробити локації доступнішими для людей з інвалідністю. Начальник наукового відділу НПП «Синевир» Юрій Тюх розповідає, що планують запустити електротранспорт для підйому до озера. Запит на проєкт уже подали, попереду науково-технічна нарада. Якщо все вдасться, на маршрут вийдуть один або два електромобілі.

Голова Синевирської громади Іван Чуп зазначає: до повномасштабного вторгнення щороку сюди приїжджали близько 300 тисяч туристів, які залишалися на кілька днів. Тепер кількість гостей скоротилася втричі, тож місцеві докладають зусиль, аби повернути мандрівників.

«У нас 95%, якщо не 99% основний інвестор — це наші люди, місцеві. І велика їм вдячність за це насправді, що вони, ну, люблять свій рідний край і стараються вкласти в нього душу, бо, знаєте, що зроблено з любов'ю, то буде і мати довге життя, насправді», — підсумовує він.

Читайте також