Сім тисяч років, які повертають собі: як Трипілля стає культурним брендом України

Війна показала, що боротьба триває не лише за території — вона триває за пам'ять, ідентичність і право самим розповідати світові історію України. Саме тому давню історію, від якої нас відділяє понад сім тисяч років, сьогодні можна не лише побачити, а й буквально прожити.

За цим задумом стоїть масштабна культурно-просвітницька платформа «Україна. Світ Трипілля», яку реалізують Благодійний фонд «МХП-Громаді» та ГО «Наша Основа». За словами засновниць «Нашої Основи» Тетяни Куц, Вікторії Горенштейн та Ірини Ванникової, тема Трипільської культури вперше звучить комплексно — через авторські твори вона входить одночасно в літературу, публіцистику, театр і віртуальну реальність.

Один із ініціаторів платформи Юрій Мельник, заступник СЕО МХП зі сталого розвитку та голова Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді», бачить стратегічне завдання в тому, щоб довести і українцям, і світові: Трипілля — значно більше, ніж археологічна культура. Це нагадування про глибину українських коренів. Часто вважають, що наша історія починається з Київської Русі чи козацької доби, але цивілізаційний розвиток на українських землях розпочався значно раніше.

Коли починаєш знайомитися з трипільською культурою, найбільше вражає її масштаб. Сім тисяч років тому на території сучасної України існували великі поселення зі складною організацією життя, розвинутими ремеслами, землеробством, власною символікою та унікальною керамікою. Це одна з найвизначніших культур давньої Європи, про яку досі знає значно менше людей, ніж вона заслуговує.

Амбасадором платформи став Віктор Ющенко, Президент України (2005–2010), який уже багато років захоплюється вивченням Трипілля. Він переконаний, що Трипілля може стати для України інструментом культурної дипломатії, який посилюватиме її інтереси у світі. «Ми повинні зробити українську історію частиною сучасної культури — через книжку, через кіно і театр, анімацію, музейні та цифрові проєкти, через освіту», — каже він. На його думку, дитина, яка сьогодні вперше чує слово «Трипілля», має відчувати, що дізнається про велику історію землі, на якій живе, і є її спадкоємцем.

Позаду вже чимало зробленого. У 2025 році фонд «МХП-Громаді» разом з ГО «Наша Основа» видали спеціальний випуск журналу «Антиквар. Через Трипільську оптику» двома мовами — українською та англійською. А у 2026 році побачила світ книга Олександра Зінченка «Два мільйони світанків. Трипільська таємниця». Її презентація на Книжковому арсеналі у травні довела, що про давню історію та археологію можна розповідати цікавою мовою пригод і подорожей. Видана «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», книга вражає ілюстраціями В'ячеслава Снісаренка: сюжетна лінія сучасних героїв переплітається тут із фактажем про Трипільську культуру та реальною долею дослідника-археолога і поета Олега Ольжича.

На підході — відкриття VR-виставки «Україна. Світ Трипілля», де кожен охочий зможе мандрувати трипільськими поселеннями й знайомитися з культурою трипільців. Проєкт підготовлений за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина». У віртуальній виставці представлять предмети з колекцій Національного музею історії України та Музею історії міста Києва, розповідає керівник VR-проєкту Дмитро Матяш. Серед них — антропоморфні та зооморфні скульптури, знаряддя праці хліборобської цивілізації, керамічний посуд, предмети побуту та зброя.

За словами Матяша, «Україна. Світ Трипілля» постає зусиллями понад 10 спеціалістів різних напрямів — від музейного експерта з Трипільської культури й дизайнерів графічно-текстових стендів до VR-розробників, 3D-дизайнерів, розробника віртуальних турів, ШІ-інженера, технічного дизайнера та відеомонтажера.

Екскурсія складатиметься з двох основних частин. Перша — віртуальний музейний простір, де відвідувач знайомитиметься з історією через теоретичні знання: для цього готують інтерактивні графічно-текстові стенди, відеоматеріали та 3D-експонати. Щоб гості не розгубилися у світі Трипільської культури, все «розкладають по поличках», виокремивши ключові теми: побут, ремесла, землеробство, духовний світ, архітектуру і соціальну організацію поселень. Планується, що виставку зможуть дивитися всі школярі — онлайн-доступ надаватимуть через однойменну платформу, створену минулого року, де зараз представлені 3D-моделі окремих артефактів.

Поруч із цифровими форматами — театр. П'єса вже написана, а зараз тривають репетиції вистави «Не розходьтесь. Трипілля» режисерки Тамари Трунової, яку покажуть наприкінці жовтня у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі. Постановка стала однією з переможців конкурсної програми «Культура під час війни» за підтримки Українського культурного фонду.

«Мене приваблюють проєкти, які є неможливими з вигляду, — каже Тамара Трунова. — Мене захоплює сама спроба повернути собі право на власну історію, але не втративши право на незнання, сумнів, цікавість і повагу до альтернативних поглядів». За її словами, після століть, а у випадку Трипілля — тисячоліть привласнення нашого минулого іншими ми природно прагнемо повернути його собі, але наступний крок складніший: навчитися говорити про себе зріло. Для режисерки «Не розходьтесь. Трипілля» — це «фантазія про нашу спроможність витримувати складність і невизначеність і про складне щастя єдності у запиті на відповідальне дорослішання».

Особливого міжнародного виміру тема набула у квітні 2026 року, коли «Кукутень-Трипільська цивілізація» була внесена Україною до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як транскордонна номінація спільно з Республікою Молдова та Румунією. Доктор історичних наук, археолог, консультант проєктів платформи Михайло Відейко переконаний: важливо не лише продовжувати наукові й археологічні дослідження, а й формувати суспільну впізнаваність Трипілля — в Україні та за її межами. Сучасні культурні продукти, на його думку, здатні виконати роботу, якої не можуть зробити самі лише наукові публікації чи музейні експозиції: театр, кіно, анімація, література, цифрові та VR-формати переводять наукове знання у простір масової культури й роблять його частиною сучасного образу України.

Презентація VR-виставки «Україна. Світ Трипілля» відбудеться в Музеї історії Києва у перших числах жовтня 2026 року. Починаючи з 2 жовтня, відвідувачі зможуть не лише переглядати простір Трипілля, а й взаємодіяти з ним — і, ймовірно, зацікавитися тим, чого ніколи ще не знали про цю цивілізацію.