«Оденки» у Вінниці: від сорочки до весільної сукні

У Вінниці відбулася третя зустріч жіночого кола «Оденки» під назвою «Від сорочки до весільної сукні». Жінки говорили про традиційне українське вбрання, прикраси та весільні образи різних часів, а також побачили одяг із музейних і приватних колекцій і показ весільних суконь.

Ініціаторка «Оденок» Оксана Коровай, засновниця та співвласниця сімейного проєкту «Мамина Скриня. Речі Роду», розповіла, що головна мета жіночого кола — створити простір для спілкування, знайомства з українською культурою та збереження родинної спадщини. Назву вона віднайшла в історичних описах традицій жіночих зустрічей: «оденка» пов'язана із зустрічами дорослих жінок, які проводили час разом. На відміну від вечорниць, більше асоційованих із молоддю, такі зустрічі були своєрідним жіночим колом.

«Я придумала ці "Оденки", це вже втретє. Я хочу прививати це слово жінкам і надалі проводити їх з наступними цікавими темами», — розповіла Оксана Коровай.

Першу зустріч присвятили знайомству учасниць та їхнім заняттям, другу — гастрономічним традиціям Поділля. Цього разу темою стало традиційне вбрання. Програму побудували у форматі коротких лекцій, презентацій та показів: говорили про український стрій, його особливості та роль одягу в традиційній культурі, окремо — про жіночі й чоловічі прикраси, їхнє значення та символи.

До заходу долучилися представники Вінницького обласного краєзнавчого музею. Вони представили українські строї з музейних та приватних колекцій вінницьких колекціонерів. Заступниця директора музею Оксана Яремчук повідомила, що такий показ із представленням українського вбрання для закладу відбувся вперше у такому форматі. За її словами, представлені речі пов'язані не лише з Вінницею: частину одягу збирали під час експедицій у різних районах Вінницької області. Серед представлених речей були українські сорочки, весільний одяг та дитячі костюми. Окремо показали відтворені образи, створені за мотивами історичних зображень.

Одним із представлених образів став костюм, створений за мотивами картини Василя Тропініна «Українська дівчина». За словами завідувачки відділу музею Анни Майбороди, відтворений образ не є точною копією картини.

«Ми надихнулися більше цим образом, приміряли його. Тому він не стовідсотково скопійований, а більше натхненний і осучаснений», — розповіла Анна Майборода.

Ще один весільний образ створила майстриня Вікторія Михайленко. Вона відтворила сорочку за зразком весільної сорочки із села Комаргород і власноруч зробила до образу вінок. За словами майстрині, її образ створений саме на основі традиційного весільного вбрання.

Окрему частину заходу присвятили традиційним прикрасам. Майстриня та власниця бренду «Прекрасна обійма» Ірина Кобилінська представила вироби з бісеру, серед них — авторську бісерну композицію у вигляді борщу, а також відтворену прикрасу, яку використовували в українському традиційному вбранні. За словами майстрині, її мета — не лише створювати сучасні прикраси, а й розповідати про значення традиційних речей та передавати ці знання наступним поколінням.

«Я розповідаю про цінність прикрас як ланцюжка між поколіннями, про їхню важливість, про їхні символи та про те, що потрібно нести і передавати новим поколінням речі з рук у руки», — сказала Ірина Кобилінська. Вона також зауважила, що традиційні прикраси можна поєднувати із сучасним одягом.

Ще однією частиною заходу став показ весільних суконь. До створення сучасних образів долучилися візажист Влад, який працює з нареченими та весільними образами, і його мама, яка відповідала за зачіски моделей. Для показу підготували чотири образи. За словами Влада, вони не відтворювали історичне вбрання, а показували сучасне бачення весільного образу. Так організатори поєднали в одній події традиційний український одяг, музейні експонати, відтворені історичні образи та сучасну весільну моду.

За словами Оксани Коровай, участь у жіночому колі відкрита для жінок різного віку та соціального статусу. На цю зустріч попередньо зареєструвалися близько 60 учасниць, і охочих виявилося більше, ніж організаторка очікувала. Особливістю «Оденок» є традиція подарунка іншій учасниці: жінки готують невеликі подарунки одна для одної та обмінюються ними під час зустрічі. За словами Коровай, так хотіли створити атмосферу взаємної підтримки та спілкування.

Жіноче коло планують проводити й надалі. Теми наступних зустрічей хочуть пов'язувати з українською культурою, традиціями та сучасним життям жінок.