Устриця, що «вкрала» зубний протез: історія курйозного експоната

Серед експонатів Смітсонівського національного музею природної історії у Вашингтоні є одна дуже незвичайна річ — зубний протез, до якого міцно прикріпилася східна устриця Crassostrea virginica. Ця знахідка потрапила до музею ще 1898 року: її підняло з дна Чесапікської затоки днопоглиблювальне судно.

Історія набула несподіваного повороту в 1954 році, коли американець Джордж Ческі побачив у газеті Washington Star фотографію цього експоната. Чоловік одразу впізнав у ньому власний зубний протез, який загубив під час риболовлі. За його словами, він пішов купатися з друзями, і зуби просто випали з рота.

Ческі звернувся до Смітсонівського інституту з вимогою визнати його законним власником дивовижної знахідки. Однак музей відмовив, і причина виявилася простою: протез знайшли в 1898 році, а сам Ческі народився лише в 1911-му. Тож претендувати на щелепу, яка лежала на дні затоки ще до його народження, він фізично не міг.

Для вчених така поведінка устриці не є чимось дивним. Личинки східних устриць після кількох тижнів вільного плавання осідають на дно та прикріплюються до будь-якої твердої поверхні за допомогою клейкої речовини. Тож домівкою для них можуть стати затонулі кораблі, старі чайники і навіть зубні протези.

Ці молюски відіграють важливу роль в екосистемі Чесапікської затоки: вони фільтрують воду, видаляючи надлишок поживних речовин і водоростей, а також створюють середовище для інших організмів. Однак через надмірний вилов, днопоглиблювальні роботи та забруднення їхня чисельність різко скоротилася. Втім, за останні 20 років популяція, за даними Chesapeake Foundation, потроїлася.

Зоолог і куратор музею Джон Пфайффер зазначає: «Устриці — важлива частина природної та культурної історії нашого регіону». Такі незвичайні експонати, як протез із устрицею, розповідають про часи, коли молюски вкривали значну частину Чесапікської затоки, і нагадують, як тісно людська історія може переплітатися з життям природи.