Два перших місця й перчик у казані: як на Житомирщині варили борщ громади з усієї країни

У селі Гальчин Гришковецької громади на Житомирщині 12 вересня відбувся перший пілотний Чемпіонат борщу. Чотирнадцять команд із чотирнадцяти областей — від Закарпаття до Донеччини — привезли в історичну садибу XIX століття Михайла Чайковського свої родинні рецепти, локальні продукти й історії, які стоять за кожною каструлею.

Подія стала головною гастрономічною частиною V Гастрофестивалю «Білий борщ і не тільки». Свої борщі представили команди Сумської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської, Житомирської, Хмельницької, Миколаївської, Донецької, Херсонської, Тернопільської, Івано-Франківської, Вінницької, Запорізької та Кіровоградської областей. Готували за місцевими й родинними рецептами, розповідали їхні історії та знайомили гостей зі смаками своїх громад.

Серед страв були кременецький вишневий борщ із Тернопільщини, борщ із карасями з Андрушівської громади, пісний борщ із Северинівської громади на Вінниччині, підбиваний борщ із Новокалинівської громади Львівщини та два зелені борщі — за давнім рецептом із Новобузької громади на Миколаївщині й донецький зелений борщ від команди з Краматорська.

Оцінювали страви у відкритому форматі за трьома критеріями: смак, автентичність і подача. До журі увійшли шеф-кухар і голова ГО «Культ Фуд» Євген Клопотенко, начальник відділу охорони культурної спадщини Управління культури та туризму Житомирської ОДА Владислав Пєшкін, голова Гришковецької територіальної громади Ірена Лісова, експерт з управління європейськими проєктами Григорій Борщ та переможець першого сезону «МастерШеф. Діти» Антон Булдаков-Алюшин.

Коли бали порахували, два борщі опинилися нарівні. Журі вирішило не розводити їх додатковим голосуванням і залишило два перших місця — з міркування, що борщ має об'єднувати, а не роз'єднувати.

Одне з них здобула команда з Нововоронцовської громади на Херсонщині — з родинним борщем, у якому головну роль відіграє гіркий перчик. «Я представляю Херсонщину — сонячний край, якому зараз дуже тяжко, але ми тримаємося. Ми привезли свій борщ. Він з великою кількістю овочів, а головна родзинка — гіркий перчик, який додає гостроти й пікантного солодкувато-гострого присмаку. Ще з давніх-давен наші діди-прадіди вірили, що саме гострий червоний перець дає силу. А ми — регіон, який любить свою землю і живе з тваринництва, працюємо без спину, і організм треба чимось підтримувати», — розповіла представниця громади.

Друге перше місце — у Добровеличківської громади з Кіровоградщини. Їхній забілений борщ варять на свинячих реберцях, із рябою квасолею та квашеним ситцевим буряком, заправляють квашеними томатами й вершками, а подають із домашнім хлібом із печі. «Ми з самого серця України. Варимо родинний борщ, рецепт якого ніколи не записувався — його передавали з вуст в уста чотири покоління. Його особливість у тому, що готується він на квашених домашніх томатах, із рябою квасолею. А найбільша особливість — вершки додаються ще під час готування, борщ забілюється просто в казані, і сметану на подачу зазвичай уже не подають. Хоча за бажанням можна», — поділилася капітан команди.

Організатори наголошують: мета змагання — не визначити єдиний правильний рецепт, а показати, наскільки різним може бути борщ. «Борщ не має одного універсального рецепта. У кожній громаді він інший, бо зберігає історію конкретної родини, місцеві продукти та способи приготування, які передаються між поколіннями. Для нас важливо не лише визначити переможця, а й показати це різноманіття та зберегти його», — зауважили вони.

Фестивальний день не обмежився кухнею: на сцені виступили понад 30 творчих колективів із десяти областей — від фольклорних ансамблів Житомирщини до гостей із Рівненщини, Сумщини, Вінниччини та Івано-Франківщини. Свої пісні й танці представили польська та німецька національні спільноти Житомирщини. Загалом подія зібрала понад 500 учасників і гостей.

Збір родинних рецептів триває й після фестивалю. Кожна громада, родина чи носій традиції може надіслати свій рецепт із історією — вони увійдуть до відкритого цифрового архіву українського борщу, який громади зможуть поповнювати самостійно. Це особливо важливо з огляду на те, що у 2022 році ЮНЕСКО внесло культуру приготування українського борщу до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони.

Чемпіонат відбувся в межах проєкту «Фестиваль борщу 2026 — платформа співпраці громад і ОГС для збереження живої гастрономічної спадщини», який реалізує ГО «Проєктний офіс громад» за підтримки Фонду Аскольд і Дір. Фонд адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Тож поки триває збір рецептів, у Гальчині вже мають двох переможців і одну спільну історію — про те, що навіть одна страва може вмістити чотирнадцять характерів, чотири покоління однієї родини й цілий край, який тримається попри все.