Від рингу до дронів: історія тернопільського кікбоксера, який став FPV-пілотом

Тернопільський спецпризначенець КОРДу на псевдо Крос свого часу підкорив ринг, а тепер опановує небо. Він розповів, як спортивне минуле допомагає йому на передовій.
Його шлях від чемпіонського подіуму до бойових позицій — це історія про дисципліну та витривалість. Крос, який свого часу виборов перемогу на чемпіонаті України з кікбоксингу, сьогодні виконує бойові завдання як пілот FPV-дрона у складі спецпідрозділу Національної поліції «КОРД».
Спортивна кар'єра привела його до складу збірної, з якою він представляв Україну на чемпіонаті світу в Італії. Після повернення додому чоловікові запропонували стати інструктором з особистої безпеки в поліції. Упродовж кількох років він навчав колег самообороні та фізичній підготовці, не полишаючи виступів на міжнародних змаганнях. За свої досягнення спортсмен здобув звання майстра спорту міжнародного класу та заслуженого майстра спорту України з кікбоксингу.
Наприкінці 2024 року Крос приєднався до «КОРДу». Його першим бойовим виїздом став Костянтинівський напрямок, де він упродовж трьох місяців виконував завдання як пілот FPV-дрона. Перша позиція розташовувалася неподалік Іванопілля, звідки доводилося знешкоджувати противника, що постійно рухався з різних напрямків.
Спортивна підготовка виявилася критично важливою під час переміщень. За словами бійця, на позицію часто доводиться заходити пішки з важким спорядженням. Його власна вага — 78 кілограмів, а разом із бронезахистом, зброєю, боєкомплектом та рюкзаком — близько 135. Саме витривалість, яку він здобув завдяки спорту, допомагала зайти на позицію, виконати завдання і безпечно вийти з неї.
Крос зауважує, що під час переміщення противник найчастіше застосовує артилерію, міномети та FPV-дрони. Одного разу під час заходу на позицію екіпаж помітив ворожий дрон на оптоволокні, який летів просто на них. Команді вдалося збити його, і він упав на безпечній відстані, тож уламки нікого не зачепили.
«На війні треба виконати свою задачу. Коли поруч побратими, яким довіряєш, кожен знає свою роботу і готовий підставити плече, тоді можна виконувати найскладніші завдання», — ділиться Крос.
Найбільшою мотивацією для поліцейського залишається родина. Дружина та двоє дітей щодня чекають його вдома.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Як Барбі кинула виклик патріархату: історія Рут Гендлер
- Найдорожчий мультфільм в історії: рекорд «Рапунцель» тримається 15 років
- Конго отримало перші дози вакцини проти Еболи під час найшвидшого спалаху
- «Щоб діти жили у вільній Україні»: історія загиблого захисника Любомира Шевчука
- Зниклий костел німецької колонії Ямбург: що лишилося від храму






