С СпадокУкраїна: суспільство та історія

Книжковий рік Кропивницького: понад 2 тисячі нових видань у міських бібліотеках

·815 слівредакція
Книжковий рік Кропивницького: понад 2 тисячі нових видань у міських бібліотеках

У 2026 році книгозбірні Кропивницької міської централізованої бібліотечної системи поповнилися 2108 книжками. Серед них — художня література, історичні видання, книги з психології та навіть видання шрифтом Брайля.

Кропивницькі бібліотеки цьогоріч отримали понад дві тисячі нових книг. Більшість — художні твори різних жанрів, решта — історія України та світу, мовознавчі видання і література про ментальне здоров'я й самореалізацію. Загальна вартість нових надходжень — 576 610 гривень, розповіла директорка міської бібліотечної системи Світлана Барамба. У системі працює 19 бібліотек, п'ять із них — дитячі.

Книги до книгозбірень потрапляють із різних джерел: їх купують за бюджетні кошти або зароблені бібліотекою гроші, виграють у конкурсах чи приймають у подарунок. Цього року міська громада виділила 373 тисячі гривень, які розподілили пропорційно кількості читачів. За 285 876 гривень із бюджету розвитку провели тендерні закупівлі й придбали 821 примірник. Ще 38 примірників книги «Непереможені. Рік 2023» (на суму 60 800 гривень) та шість примірників «Українсько-англійського словника» шрифтом Брайля, укладеного викладачем Ярославом Сидоренком, надійшли з інших статей місцевого бюджету. Словник видали коштом міської ради. Також бібліотеки отримали 200 туристично-рекламних брошур про Кропивницький.

За гроші, зароблені на платних послугах (запис, перереєстрація, копіювання, друк), придбали 38 примірників книги «Минула ще одна доба війни. Фронтовий щоденник» військового Ігоря Грабового та 34 примірники дитячої краєзнавчої книги «Скарби дідуся Славка» кропивничанок Інни Тільнової та Світлани Листюк.

Не обійшлося й без допомоги партнерів. Від Українського інституту книги надійшло 76 видань, а від громадських організацій — іще 11 історичних книг. Благодійники з «Всеукраїнської ліги організацій осіб з інвалідністю зору «Сучасний погляд» подарували бібліотеці-філії №18 вісім примірників шрифтом Брайля для дітей — про історію, космос і художні твори. «Український ПЕН» передав 136 книжок англійською мовою. Активно долучаються й місцеві читачі та автори: завдяки їм бібліотеки отримали 393 примірники на суму майже 49 тисяч гривень.

Відбираючи літературу, бібліотекарі орієнтуються на державну політику, всеукраїнські програми та літературні події. Світлана Барамба зазначає: «Ми враховуємо законодавство й різноманітні всеукраїнські програми та проєкти. На сьогодні особлива увага приділяється ментальному здоров'ю та психосоціальному розвитку. Тому книги з цієї тематики обов'язково включаємо до списків на закупівлю. І також слідкуємо за шкільною програмою, за літературними преміями, конкурсами, рейтингами». Кожна філія аналізує читацькі запити — кропивничани стабільно беруть художні книги, літературу з історії України (особливо про сучасні події), мовознавства, а попит на психологію та самореалізацію зріс.

Назвати одного найпопулярнішого автора складно, каже директорка: у кожному жанрі є свої лідери. Серед книг про жіночу долю популярні Дарина Гнатко, Наталія Гурницька, Світлана Талан, Дара Корній, Ніна Фіалко. У детективах і психологічних трилерах читачі обирають Ілларіона Павлюка, Світлану Тараторіну, Андрія Кокотюху, Василя Добрянського. Історичну тематику представляють Василь Шкляр, Марія Матіос, Володимир Лис, Софія Андрухович. Стрімко набирає популярності фентезі — тут у фондах Макс Кідрук, Світлана Тараторіна, Наталія Матолінець, Павло Дерев'янко, Метт Кауліц. Не вщухає інтерес і до книг про сучасну війну: читачі беруть твори Максима Кривцова, Артема Чеха, Віталія Запеки, Євгенії Кузнєцової, Тамари Горіха Зерня, Валерія Маркуса та інших авторів.

Окрема тема — російськомовний спадок. Частка україномовної літератури в міських бібліотеках сьогодні сягає близько 60%. Російські книги поступово списують: першими — твори, пов'язані з роботою силових структур, та авторів, які підтримали агресію Росії. Далі замінюють інші жанри. «Класику» планують скорочувати, але повністю не відмовлятися: у фондах залишатимуться повні зібрання або знакові твори. Списану літературу здають як макулатуру, а виручені гроші йдуть на купівлю нових книжок.

Читайте також