Паперові квіти на коровай: весільна традиція Волинського Полісся

У селі Столинські Смоляри, що належить до Рівненської громади, дбайливо зберігають давній звичай оздоблення весільного хліба. Місцеві майстрині досі відтворюють пишні композиції, які колись були неодмінним атрибутом кожного весілля на Поліссі.

Коровай прикрашали не лише стрічками, барвінком чи фігурками з тіста. Особливу пишність йому надавали квіти, зроблені власноруч із кольорового гофрованого паперу. Такий матеріал називали «зжаткою». З нього вмілі руки створювали рожі, хризантеми, лілії, жоржини, маки, ромашки, волошки, нарциси, фіалки — усього й не перелічити.

Робота починалася задовго до свята. Підготовка могла тривати від місяця до двох, адже для одного короваю потрібно було виготовити від 200 до 300 квітів. Спочатку майстрині вирізали пелюстки різної форми, а вже потім складали їх у букети та закріплювали на хлібі.

Окремою гордістю були так звані «роги» — високі декоративні конструкції, які кріпили до короваю. Каркас робили з тонких дерев’яних палиць або гілок. У різних селах підходили до цього по-своєму: десь просто обгортали папір, а десь спершу обмотували джгутиками тіста, надрізали їх, змащували яйцем і випікали. Готову основу прикрашали папером, стрічками та квітами.

Із часом паперові квіти перестали бути звичним весільним декором, проте традиція не зникла. Її пам’ятають і відтворюють майстрині Волинського Полісся. У 2025 році звичай із села Столинські Смоляри внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини Волині.

«І сьогодні такий коровай може виглядати зовсім не старомодно. Навпаки — саме те, що колись було звичним, сьогодні може зробити його особливим», — зазначають у проєкті «Полісся Перезавантаження», який разом із Турійською селищною радою досліджує та популяризує місцеві традиції.