П'ять українок, які вершили долі держав і династій

Княгиня Ольга

Коли у 945 році загинув князь Ігор, його дружина Ольга взяла владу в руки при малолітньому синові Святославі. Регентство розтягнулося майже на двадцять років. Почалося воно з помсти древлянам за смерть чоловіка, але найбільше для держави важили інші кроки: Ольга впорядкувала збір данини й заснувала мережу місць, де її збирали. Вела вона й дипломатію — у 957 році відвідала Константинополь, де її прийняли на імператорському рівні, а згодом пробувала налагодити контакти з Німеччиною.

Анна Ярославна

Донька Ярослава Мудрого у 1051 році стала королевою Франції, вийшовши заміж за Генріха I. Для Русі це був крок у великій європейській дипломатії. Після смерті чоловіка Анна залишилася при дворі й була співправителькою при малолітньому синові Філіппі I, брала участь у державних справах і ставила власний підпис кирилицею на документах. Її нащадками стали щонайменше 30 французьких королів.

Євпраксія Всеволодівна

Донька київського князя Всеволода Ярославича та зведена сестра Володимира Мономаха спершу стала саксонською маркграфинею, а потім дружиною імператора Священної Римської імперії Генріха IV. У Західній Європі її знали як Адельгейду. Життя в Німеччині виявилося неспокійним: Євпраксія опинилася в центрі конфлікту між імператором і папством, а її свідчення згодом використовували противники Генріха IV.

Роксолана

Жінка з Русі потрапила до османського палацу й стала дружиною султана Сулеймана I Пишного. У європейських джерелах XVI століття її називали Роксоланою, а дипломати писали про її походження з Русі; сучасні українські історики пов'язують його з Рогатином. Хюррем Султан мала значний вплив при дворі: листувалася з правителями й дипломатами, займалася благодійними та будівельними проєктами. Її становище було безпрецедентним для жінки султанського гарему. Водночас історики застерігають: популярний образ Роксолани сильно міфологізований, а чимало легенд про її характер, походження й участь у боротьбі за престол не мають підтвердження.

Янка Всеволодівна

Ще одна донька Всеволода Ярославича й сестра Володимира Мономаха — постать значно менш відома. Її ім'я пов'язують із заснуванням при Андріївському монастирі жіночої обителі в Києві, де вона організувала школу для дівчат. Там учениць навчали грамоти, церковних знань і рукоділля. Янка не була ні правителькою, ні королевою, але її приклад показує інший шлях впливу князівських жінок — через освіту, релігійне життя та діяльність при дворі. Енциклопедія історії України датує її життя приблизно серединою XI — початком XII століття.

Ольга фактично керувала державою, Анна Ярославна опинилася на французькому престолі, Євпраксія — при дворі імператора, Роксолана отримала вплив в Османській імперії, а Янка залишила слід у київській освіті. І все ж писемних джерел про життя середньовічних жінок збереглося значно менше, ніж про чоловіків, — тому кожна з цих історій дійшла до нас лише фрагментами.