Рейн обмілів до рекорду: як посуха змінює європейські річки

Цьогорічна спека в Європі зробила те, чого не бачили десятиліттями: Рейн біля німецького містечка Кауб перетворився на мілку протоку. 25 липня судноплавна глибина на цій вузькій ділянці впала до 25 сантиметрів — такий самий показник востаннє фіксували у 2018 році. Згодом вода трохи прибула, але ситуація залишається напруженою.

Кауб — не просто мальовниче містечко на березі Рейну. Саме тут розташований водомірний пост, який вважають головним індикатором судноплавства на всій річці. Його показники визначають, наскільки важкими можуть бути баржі, що курсують між промисловими містами Німеччини, Нідерландів і Швейцарії. Коли рівень падає, перевізники змушені зменшувати завантаження, а це б'є по економіці.

За даними німецької інформаційної системи моніторингу низького рівня води, наприкінці липня проблеми зафіксували на 44% вимірювальних станцій Рейну. Ще гірша ситуація на Дунаї — там обміління торкнулося 78% станцій. Це змусило місцеву владу та експертів говорити про системну кризу, спричинену тривалою посухою.

Попри рекордні показники, повної зупинки річкового руху, схоже, вдасться уникнути. Мартін Волтерс з Управління водних шляхів та судноплавства Рейну пояснює: аби зменшити осадку кораблів, доведеться вживати запобіжних заходів. Зокрема, розділяти вантажі між більшою кількістю суден. Але це означає, що вартість перевезень зросте, а з постачанням деяких товарів можуть виникнути перебої.

Обміління торкнулося не лише Німеччини. Минулого тижня Дунай у Румунії та Сербії опустився до найнижчих позначок за 30 років. В Угорщині через критично низький рівень води довелося зупинити роботу єдиної атомної електростанції — вона потребує постійного охолодження водою з річки.

Найдовша річка Італії, По, також досягла рекордного мінімуму наприкінці липня. Влада оголосила високий рівень небезпеки по всій долині річки, а експерти попереджають про можливі перебої з постачанням води для сільського господарства та населення.

Цьогорічна посуха показала, наскільки вразливою може бути європейська інфраструктура до змін клімату. Річки, що століттями слугували головними транспортними артеріями, нині нагадують про крихкість балансу між природою та потребами людини. І поки одні регіони борються за кожен сантиметр води, інші — рахують збитки від зупинених виробництв і подорожчання логістики.