728 тисяч музейних експонатів: як Україна рятує спадщину під час війни

Коли над Україною летять ракети, під ударом опиняється не лише інфраструктура, а й культурна спадщина. Станом на 25 липня цього року в країні пошкоджено або зруйновано 1990 об'єктів культурної спадщини та 2625 об'єктів культурної інфраструктури — клубів, бібліотек, музеїв, театрів.

Лише за травень–червень постраждали десятки інституцій, серед яких Києво-Печерська лавра, Мистецький арсенал, Національний музей «Чорнобиль». Іноді один вибух завдає шкоди одразу багатьом будівлям: так сталося в районі Європейської площі та Майдану Незалежності, де постраждали філармонія, Жовтневий палац, консерваторія та житлові будинки.

Іван Вербицький, який опікується захистом культурної спадщини в Міністерстві культури, розповідає: того дня він піднявся на дах Національного художнього музею й побачив, як багато пошкоджень завдала вибухова хвиля. Але навіть якщо будівля вціліла, перед кожним музеєм стоїть питання: як зберегти колекцію, що формувалася десятиліттями, і як працювати з нею в нових умовах.

Найбільший виклик — евакуація. Цьогоріч у лютому уряд ухвалив постанову про обов'язкову евакуацію музейних фондів із 50-кілометрової зони від лінії бойового зіткнення. Раніше накази про переміщення колекцій між областями йшли через Київ — і на це йшли тижні. Тепер рішення ухвалюють на місцях, що значно пришвидшує процес.

Цифри вражають: станом на липень евакуйовано 728 тисяч одиниць зберігання. І це не межа — робота триває. Паралельно Міністерство разом із партнерами провело аудит понад 130 локацій, щоб зрозуміти, де можна розмістити врятовані колекції. Частина приміщень уже готова, інші потребують дрібного ремонту, а деякі — серйозних вкладень.

Окрема тема — твори, які виїхали за кордон. Їх вивозили для виставок чи реставрації, але закон дозволяє перебування за кордоном лише чотири роки. Щоб подовжити цей термін, міністерство разом із експертами та депутатами підготувало законопроєкт №14391, який уже ухвалено в першому читанні. Він також унормовує музейний реєстр та інші важливі питання.

Не обійшлося без тривог щодо реституції: деякі країни можуть заявити права на окремі твори. Але тут позиція чітка: власник українських музейних фондів — народ України. Тож якщо є ризик реституційних запитів із певної країни, туди твори просто не везуть.

Велика надія — на Український фонд культурної спадщини. Це нова інституція, яка має стати потужним інструментом допомоги. Уже призначено виконавчу директорку Олександру Ковальчук, готується відкриття офісу в Брюсселі. У червні фонд затвердив перші пілотні проєкти, зокрема «швидкий фонд» на 200 тисяч євро для інституцій, що постраждали від обстрілів. Мистецький арсенал уже отримав допомогу — ці кошти підуть на проєктно-кошторисну документацію для консервації будівлі.

Схожа історія з Успенським собором Києво-Печерської лаври: після червневого прильоту ДСНС накрило дах плівкою, а міністерство вже спрямувало 26 мільйонів гривень на проєкт консервації. Попереду — реставрація, яка триватиме роками.

Ця війна триває не з 2022 року, каже Вербицький. Українська культура століттями зазнавала руйнувань і загроз. Але нинішня команда міністерства працює в прискореному режимі, і результати вже відчутні: тисячі врятованих експонатів, нові закони, міжнародна підтримка. Попереду ще багато роботи, але процес рухається.