Balenciaga City Bag: історія повернення культової сумки 2000-х
М'який силует, мотоциклетна естетика та масивна фурнітура — сумка Balenciaga City Bag знову в центрі уваги завдяки П'єрпаоло Піччолі. Пригадуємо, як народжувалася легенда.
У світі моди є речі, які не підвладні часу. Вони не потребують гучних кампаній, аби залишатися бажаними, — достатньо одного погляду, щоб згадати цілу епоху. Саме такою стала Balenciaga City Bag, яка тепер повертається у нових інтерпретаціях креативного директора П'єрпаоло Піччолі.
Історія цього аксесуара розпочалася у 2001 році. Тоді Ніколя Геск'єр, очільник модного Дому, створив сумку, що кидала вилив усім тогочасним канонам. На відміну від витончених і формальних моделей, City Bag мала м'який, майже неструктурований силует, натхненний мотоциклетною естетикою, та масивну металеву фурнітуру. Це була смілива альтернатива, яка спершу не здобула миттєвого визнання.
Усе змінилося, коли сумка опинилася в руках Кейт Мосс. Один із 25 перших екземплярів дістався саме супермоделі, чий стиль наслідували мільйони. Саме тоді City Bag перетворилася на головний аксесуар епохи Y2K. Її секрет полягав у простоті: розслаблений силует, навмисна неструктурованість і місткість робили її ідеальною для щоденних образів — водночас практичною та невимушеною.
У 2020 році Демна Гвасалія спробував переосмислити класику, представивши модель Neo Classic з експериментальними пропорціями, новими фактурами та палітрою відтінків. Але справжнє відродження легендарної сумки відбулося вже з приходом П'єрпаоло Піччолі. У своїй дебютній колекції для Balenciaga він показав інтерпретації City Bag у шкірі та замші, зберігши впізнаваний характер моделі, але надавши їй нового звучання.
Кульмінацією стали дві ексклюзивні версії, представлені під час Тижня високої моди в Парижі. Одна з'явилася у дзеркальному сріблястому виконанні, іншу повністю вкрила рожева кристальна сітка, що перетворила культову сумку майже на ювелірний витвір мистецтва. Так City Bag знову довела: справжні символи моди не зникають — вони лише чекають слушного моменту, аби засяяти по-новому.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Після обстрілу — знову до мрій: історія 14-річної Вікторії з Миколаївщини
- Пляжі Нормандії, де висаджувалися союзники, стали спадщиною ЮНЕСКО
- «Найчастіше згадую свій будинок»: історія 89-річної Надії Спіней із Тернопільщини
- Чи варто Одесі святкувати 611 років: військові просять переглянути дату Дня міста
- Колишній міністр Віталій Коваль долучився до створення музею в Кам’янці-Подільському







