Історія про неокласика-розвідника: В’ячеслав Брюховецький у Кропивницькому
Почесний президент Києво-Могилянської академії завітав до обласної бібліотеки, аби розповісти про свою нову книгу — детектив про Віктора Домонтовича, який поєднував літературу з роботою радянського агента.
16 січня в Обласній бібліотеці імені Д. Чижевського відбулася зустріч із В’ячеславом Брюховецьким. Почесний президент «Києво-Могилянської академії» приїхав до Кропивницького через літературу: зараз він працює над книгою про Віктора Домонтовича. Життя цього письменника, літературознавця й філософа має детективний сюжет, який і зацікавив науковця.
«Цю книгу я почав писати 20 років тому, одразу як закінчив книгу про Миколу Зерова, — розповів Брюховецький. — Вирішив написати про всіх неокласиків. А оскільки Домонтович в нетрадиційному форматі теж належить до неокласиків (вважається, що він є шостим неокласиком, єдиним прозаїком). До речі, термін неокласика теж вперше вжив Домонтович».
Виявляється, Петров (інший псевдонім Домонтовича) бував у Кропивницькому. Крім літературної діяльності, він також був радянським розвідником, агентом НКВД. «Від нього мліли жінки. Про це треба чесно написати, — зауважив Брюховецький. — Тут він був в 43 році, коли працював у німецькому міністерстві пропаганди. І коли німці почали відступати, їх перевели на деякий час в Кіровоград. Тут він зустрів Євгенію Махно — свою колегу з інституту археології, в якому він працював до війни».
За словами дослідника, є три версії тієї зустрічі: Домонтович міг передати Махно листівку, листа чи невеличку валізу з документами. Попросив віддати це першому радянському солдату, який прийде. Жінка злякалася й знищила все. Що саме там було — залишиться таємницею. «Я хочу написати детектив. Інтелектуальний детектив, з аналізом, але щоб справді його було цікаво читати», — поділився письменник.
Аудиторія поцікавилася й кропивницькою діаспорою в Могилянці. Брюховецький відповів із гумором: «Це ми в Могилянці скоро будемо почуватися діаспорою серед кіровоградців. Дякую вам, що готуєте такі кадри. Чесно кажучи, коли я запрошував до Києво-Могилянської академії Володимира Панченка, то сподівався, що він стане ректором після мене, але він відмовився. Він вільний птах».
Серед тих, хто з КДПУ імені В. Винниченка проклав шлях до Могилянки, — Володимир Панченко, Василь Лучик і Василь Ожоган. Тож зустріч засвідчила, що літературні та наукові зв’язки між Кропивницьким і Києвом залишаються міцними.
