Диво архистратига Михаїла: що відомо про свято 6 вересня

6 вересня за новоюліанським календарем згадують подію, що сталася ще в IV столітті біля міста Ієраполя. Цього дня віряни звертаються до архистратига Михаїла з особливою молитвою, а народні прикмети підказують, якою буде осінь.
У неділю, 6 вересня 2026 року, православні християни, які живуть за новим календарем, вшановують пам'ять чуда архистратига Михаїла в Хонех. Це свято має давню історію, сповнену дивовижних подій, і досі залишається одним із важливих днів у церковному році.
Історія цього дня сягає IV століття. Поблизу міста Ієраполя колись стояв храм, зведений на честь архистратига Михаїла. Його збудував батько дівчини, яка зцілилася від німоти, напившись води з місцевого цілющого джерела. У цьому храмі довгі роки, аж шістдесят, ніс служіння благочестивий паламар на ім'я Архип. Його щирі проповіді навертали до християнської віри багатьох людей, які ще поклонялися ідолам. Це викликало гнів язичників, і вони задумали знищити і храм, і самого Архипа. Для цього вони вирішили з'єднати русла двох гірських річок і спрямувати бурхливі води просто на святиню.
Коли вода вже наближалася, Архип палко молився архистратигу Михаїлу про захист. І сталося диво: архистратиг з'явився біля храму, вдарив жезлом об скелю, і в ній відкрилася широка розколина. Туди й полинув увесь водяний потік, лишивши храм неушкодженим. З того часу це місце називають Хони, що в перекладі означає «ущелина».
У цей день віряни підносять особливу молитву до архистратига Михаїла. Її текст звертається до нього як до начальника небесних сил: «Небесних воїнств Архистратиже, молимо Тебе завжди ми, недостойні, щоб Твоїми молитвами обгородив нас покровом крил невещественної слави Твоєї, зберігаючи нас, що припадаємо, старанно і виголошуємо: "Від бід визволи нас, як начальник вишніх сил"».
Наші предки уважно стежили за погодою цього дня, адже вона могла багато розповісти про майбутнє. Якщо 6 вересня йшов дощ, люди чекали теплої осені. Велика кількість жолудів на дубах віщувала холодну зиму. Високо й неквапливо летять журавлі — осінь буде довгою. А от багато зірок на ранковій зорі обіцяли швидке похолодання. Туман зранку, навпаки, провіщав сонячний день.
Окрім погодніх прикмет, існували й заборони, яких радили дотримуватися. У це свято не варто сваритися, лихословити, пліткувати чи заздрити. Не рекомендувалося позичати гроші або продукти, хвалитися своїм достатком, давати порожні обіцянки. Особливо обережно слід поводитися з вогнем — без потреби багаття не розпалювали. Також намагалися уникати конфліктів із сусідами.
Це свято нагадує про силу щирої молитви та заступництво небесних сил, а ще — про те, що навіть найбільша небезпека може відступити перед вірою.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Перша в історії України Стратегія боротьби з лудоманією: що передбачає документ
- Повернення Коновальця: чому для Білецького це більше, ніж церемонія
- «Моя вишивка – моя історія»: у Львові показали родинні скарби
- Як Возгрін повернув кримським татарам історію
- «Я в літаку, приземлюсь, передзвоню»: історія загиблого льотчика Романа Пасулька







