Історії двох сестер із Донецька прозвучали в Гаазі

До Гааги приїхала генеральна директорка Фонду Ріната Ахметова Ксенія Сухова разом з учасницями проєкту «Молодь обирає Україну». Там вони зустрілися з керівництвом Цільового фонду допомоги потерпілим при Міжнародному кримінальному суді (Trust Fund for Victims, TFV), а також із представниками й експертами Міністерства закордонних справ Нідерландів. Про це стало відомо 11 вересня.

Говорили про підтримку українських дітей і родин зниклих безвісти, про захист прав постраждалих від війни, про моніторинг місць несвободи та про залучення міжнародної правозахисної експертизи. Окремо йшлося про механізми відновлення й репарацій та про можливості міжнародної співпраці для допомоги тим, хто пережив окупацію, полон, незаконне переміщення, втрату житла та інші наслідки російської агресії.

Найбільше ж уваги привернула розповідь про проєкт «Молодь обирає Україну». Своєю історією поділилися його учасниці — 19-річні сестри-близнючки Ольга й Аліна з Донецька. Понад десять років вони прожили на окупованій території, а згодом повернулися в Україну.

Фонд Ріната Ахметова реалізує цей проєкт разом з Офісом омбудсмана України та Міністерством молоді та спорту. Його учасникам допомагають продовжити навчання, знайти роботу, а також отримати психологічну, юридичну та житлову підтримку.

«Сьогодні масштаби трагедії війни, яку принесла росія в Україну, вимагають глобальної взаємодії. Досвід Фонду Ріната Ахметова показує важливість об’єднання з міжнародними партнерами. Розширення такої співпраці допомагає ефективніше підтримувати українців, які пережили окупацію, депортацію чи втрату майна, та спільно наближати справедливість і відповідальність рф», – зазначила Сухова.

Під час поїздки представники Фонду побували й на матчі ПСВ – «Шахтар» в Ейндговені. У цій грі футболісти «Шахтаря» вперше вийшли на поле у формі з логотипом Фонду Ріната Ахметова. У межах партнерства під час матчів Ліги чемпіонів клуб і Фонд планують розповідати міжнародній аудиторії історії учасників проєкту «Молодь обирає Україну».

За кожною з цих зустрічей і домовленостей стоять конкретні люди — ті, хто роками жив під окупацією, втрачав домівки й близьких і тепер намагається відбудувати життя. Саме їхні голоси, почуті в Гаазі, роблять розмову про справедливість не абстрактною, а цілком реальною.