У Китаї знайшли першу в історії променеву кістку денисівця

Палеоантропологи розкопали в печері на території Китаю цілу скарбницю скам'янілостей, які належать денисівцям. Найціннішою серед знахідок стала променева кістка руки — перша така рештка цієї давньої гілки людства, що дала змогу докладно роздивитися будову їхніх кінцівок.

Шлях до цього відкриття був довгим. Команда науковців переглянула понад 60 тисяч кісткових уламків. Застосувавши зооархеологічну мас-спектрометрію та секвенування білків, дослідники підтвердили, що п'ять зразків мають денісівське походження. Їхній вік оцінюють приблизно у 190–70 тисяч років. Ідеться про два фрагменти черепа, два зуби та той самий уламок кістки передпліччя.

Значення знахідки для науки важко переоцінити. Дотепер про кінцівки денисівців дослідники могли судити лише з кістки пальця та одного ребра, знайдених під час попередніх розкопок. Тепер картина стала повнішою — і водночас складнішою.

Променева кістка поєднала в собі риси, які на перший погляд важко уявити разом. Її масивна голівка та шийка нагадують анатомію неандертальців, а от загальні пропорції та геометрія поперечного перерізу виявилися значно ближчими до сучасних людей. Фрагменти черепа, своєю чергою, відзначалися помітною товщиною, властивою гейдельберзькій людині та іншим архаїчним мешканцям Східної Азії.

Учені звертають увагу на розташування самої печери: вона лежить на важливому міграційному шляху, який сполучає Тибетське плато зі Східною, Південною та Південно-Східною Азією. Саме це допомагає зрозуміти, як далеко сягали мандри цих людей.

Нова знахідка заповнила географічну прогалину й засвідчила: загадкові родичі Homo sapiens заселяли величезний простір — від Сибіру та північно-східного Китаю через Тибет аж до Тайванської протоки та Юньнань-Гуйчжоуського нагір'я. Кожен такий фрагмент кістки додає до портрета денисівців новий штрих, а разом вони поступово перетворюють майже невідомих родичів на цілком реальних мешканців давньої Азії.