Родина з Донеччини покидає дім після ночей у бетонній трубі

Подружжя з Донеччини, яке пережило обстріли в бетонній трубі разом із трьома онуками, тепер збирає речі, аби виїхати з рідного села. Володимир та Галина мешкають у Степанівці, яку щодня атакують російські дрони. Рішення про евакуацію далося нелегко, але безпека родини — найважливіше.

Чоловік показує місце, де вони переховувалися від безпілотників. Це бетонна труба, яка стала для них і сусідів справжнім бомбосховищем. Там вони облаштували щось на кшталт спальні: розкладали матраци, клали під голову мішки. Проте весняна повінь змила частину цих речей.

«Ось оце наше було бомбосховище. Тут я, жінка, троє внуків. Тут сусіди. Матраци у нас тут були. Потім повінь була, матраци змило. Ось остатки, що під голову клали, мішки під дупу клали», — розповідає Володимир.

Родина вже продала худобу, аби хоч трохи полегшити собі дорогу. Проте незібраний урожай доведеться лишити: двадцять соток картоплі та пасіка залишаться напризволяще. Для подружжя, яке прожило в цьому домі десятки років, це величезна втрата. Але життя дорожче за майно, тож вони наважилися на цей крок.

Історія Володимира та Галини — одна з багатьох, що повторюються у прифронтових селах Донеччини. Люди, які десятиліттями будували своє господарство, змушені за лічені дні покинути все, що мали. Попереду — невідомість, але надія на безпечніше життя для онуків дає їм сили.