Росіяни спалили унікальну козацьку церкву XVIII століття на Херсонщині

У Бериславі внаслідок атаки російського безпілотника повністю згоріла Свято-Введенська церква — єдина вціліла дерев'яна козацька святиня XVIII століття в Україні.
Історія цього храму налічує майже три сторіччя. Його збудували 1725 року у фортеці Переволочній із дубових колод, не використавши жодного металевого цвяха. За переказами, церкву звели козаки, і вона стала свідком багатьох подій української історії.
У 1784 році, коли фортеця втратила своє значення, козаки розібрали храм, перевезли його Дніпром до Берислава та склали наново. Відтоді церква стала духовним серцем міста і пережила століття змін: війни, революції, радянські антирелігійні кампанії. Вона залишалася неушкодженою навіть тоді, коли більшовики закривали храми по всій країні.
Проте вберегти святиню від сучасної війни не вдалося. Першого серпня російський безпілотник атакував Берислав, і вогонь знищив дерев'яну церкву вщент. Про це повідомила Херсонська обласна військова адміністрація, назвавши храм єдиним збереженим зразком дерев'яного козацького сакрального зодчества тієї доби в Україні.
«Цей храм був єдиним в Україні збереженим зразком дерев'яного козацького сакрального зодчества тієї доби», — зазначили в ОВА. Там також наголосили, що церква вистояла під час багатьох історичних потрясінь і радянських антирелігійних кампаній, проте була знищена вогнем через російську атаку.
Втрата Свято-Введенської церкви — це не лише біль для вірян, а й непоправний удар по культурній спадщині України. Дерев'яне козацьке зодчество XVIII століття — рідкісне явище, і таких пам'яток майже не залишилося. Тепер їх стало ще менше.
Ця трагедія нагадує й про інші втрати, яких зазнала українська культура через російські обстріли. Зокрема, під час масованої атаки на Київ 15 червня дрони-камікадзе влучили в Успенський собор Києво-Печерської лаври, пошкодивши 80% даху та сусідні будівлі. Фахівці СБУ знайшли на місці удару уламки дронів «Герань-2». Українське МЗС тоді розкритикувало реакцію ЮНЕСКО, яка не назвала винуватця атаки.
Війна забирає не лише життя, а й пам'ять. Кожна зруйнована церква — це сторінка історії, яку вже не переписати. Але навіть попіл на місці святині нагадує: українська спадщина жива, доки ми про неї пам'ятаємо.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Корейське кафе за кілометри від фронту: історія Хіквана Пака на Херсонщині
- З Франції на фронт: історія 155-ї бригади, яку розібрали, відновили і знову вразила трагедія
- 3 серпня: день кавуна, пам'ять трьох подвижників і народні прикмети
- Приватних колекціонерів запрошують до обговорення нового закону
- Із Донеччини в Карпати: історія музиканта Андрія Бойка






