Спадщина корифеїв: як музей у Бобринці береже театральну історію

У будівлі XIX століття, де колись збиралися Марко Кропивницький, брати Тобілевичі та Марія Заньковецька, нині працює Бобринецький міський краєзнавчий музей імені Миколи Смоленчука. Його очільниця Руслана Ісакова розповіла, що заклад не лише зберігає експонати, а й активно популяризує театральну спадщину краю.

Історія музею розпочалася 1959 року, коли краєзнавець, письменник і дослідник Микола Смоленчук вирішив створити заклад. Поштовхом стала випадкова зустріч на місцевому базарі з Миколою Сочевановим, небожем Марка Кропивницького. Актор і бандурист подарував Смоленчуку оригінал листа Кропивницького, що надихнуло на масштабні пошуки.

Смоленчук обійшов села, розшукав людей, які пам'ятали корифея, і записав їхні спогади про тогочасні вистави. Першу музейну кімнату йому виділили в місцевому будинку культури. На відкритті були присутні донька Кропивницького Ольга Кропивницька-Рябова, онук Івана Тобілевича Юрій Тобілевич та небіж Марка Кропивницького Микола Сочеванов. Їхні враження досі зберігаються у книзі відгуків.

Театральне життя в Бобринці починалося з аматорів. Першою п'єсою, яку поставив місцевий гурток, був твір Кропивницького, що згодом отримав назву «Дай серцю волю, заведе в неволю». Вистави проходили в трактирі панича Медового, який зберігся донині. Трактирник зрозумів, що може заробляти більше, тож облаштував невелику сцену й запрошував туди акторів.

У фондах музею є фотокопії оригінальних афіш вистав «Назар Стодоля» та «Дай серцю волю, заведе в неволю». Тексти на них написані українською мовою з тогочасним «твердим знаком». Також збереглися світлини акторів із місцевих фотоательє, зокрема фото Кропивницького в сценічних костюмах і колективний знімок після виступу.

Серед особистих речей корифеїв — шовкова шаль і відреставровані шкіряні черевички Марії Заньковецької, а також вишита сорочка Івана Мар'яненка, наймолодшого з корифеїв. Кропивницький прожив у Бобринці майже 20 років, приїхавши сюди 13-річним на навчання. Востаннє він приїздив із гастролями 1909 року, за рік до смерті.

«Дух корифеїв» відчувається в місті й нині: у будинку культури працює народний самодіяльний гурток «Спадкоємці», що існує з 1990-х років. А музейники продовжують дослідницьку роботу — 2025 року у партнерстві з обласним краєзнавчим музеєм та спілкою музейних працівників видали книгу «Марко Кропивницький та Іван Тобілевич у Бобринці».

Для гостей міста розробили пішохідний туристичний маршрут центральною частиною Бобринця. Він охоплює будівлі, які пам'ятають корифеїв українського театру, і дозволяє доторкнутися до живої історії.