Від тракториста до дронаря: історія прикордонника з Волині

32-річний Андрій Солоха із Любешівської громади три роки тому пішов служити у прикордонну службу. До того він працював трактористом, а тепер керує розвідувальними дронами на кордоні з Білоруссю.
Андрій Солоха народився і виріс на Волині, у Любешівській громаді Камінь-Каширського району. До армії чоловік тривалий час працював трактористом-машиністом в одній із місцевих агрофірм. Коли три роки тому вирішив підписати контракт із Державною прикордонною службою, його взяли на посаду водія у Волинський прикордонний загін.
Однак невдовзі Андрій захотів освоїти нову спеціальність. За його словами, постійно їздив із дронарями, спостерігав за їхньою роботою, і це його захопило. Тож він поїхав на навчання і став оператором безпілотних літальних апаратів.
Минулого року військовослужбовець у складі бойового підрозділу пів року виконував завдання на сході України. Там він займався розвідкою: виявляв техніку та живу силу противника, передавав координати побратимам, які потім завдавали ударів по ворожих позиціях.
«Участь у бойових діях дала мені неоціненний досвід у використанні безпілотників. Там навчився літати без супутників. Також доводилося працювати за несприятливих погодних умов. Обставини вимагали проводити розвідку і в сніг, і в туман», – розповідає прикордонник.
Після отримання травми Андрій повернувся у свій підрозділ і тепер спостерігає за ситуацією на українсько-білоруській ділянці кордону. Іноді, коли суміжна сторона застосовує засоби радіоелектронної боротьби, йому доводиться вручну повертати дрон, аби не втратити його.
А ще з неба оператор часто бачить диких тварин. Деякі з них зовсім не лякаються безпілотника, а інші, навпаки, швидко ховаються у гущавині лісу.
Сам Андрій вважає, що у цій справі найважливіша уважність. Але, попри відповідальність, за бажання опанувати професію оператора БПЛА може кожен. Тих, хто хоче стати дронарем або обрати інший фах і охороняти державний кордон, запрошують звертатися до відділу рекрутингу Волинського прикордонного загону у Луцьку на вулиці Стрілецькій, 6.
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- «Найважче — не бій, а чекати»: історія бійця 104-ї бригади тероборони «Горинь»
- Корейське кафе за кілометри від фронту: історія Хіквана Пака на Херсонщині
- Окупанти використовують літні табори, щоб переписати історію для українських дітей
- Субота й неділя: п'ять народних заборон, які берегли наші предки
- Христина Сушко: лікарка, яка пройшла війну і зберегла вірність Україні







