Чернігів оновлює заявку до ЮНЕСКО: що увійде до культурного ландшафту

Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини підтримала нову номінацію «Культурний ландшафт Чернігова» для подання до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До оновленої заявки увійдуть історичне середмістя, Єлецька та Болдина гори.
18 серпня у Чернігові члени Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини одноголосно підтримали нову номінацію для подання до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Замість попередньої заявки «Історичний центр Чернігова», яка чекала на розгляд ще з 1989 року, тепер пропонують ширше поняття — «Культурний ландшафт Чернігова».
Оновлена номінація охоплює три ключові території: комплекс історичного середмістя, тобто колишню міську земляну фортецю з усіма спорудами на території Валу; Єлецьку гору з ансамблем Єлецького монастиря та курганом «Чорна могила»; а також Болдину гору з курганним могильником Х століття та комплексом Троїцько-Іллінського монастиря.
Як зазначають у департаменті культури Чернігівської ОДА, для підготовки оновленої номінації вже проведено значний обсяг наукової та організаційної роботи. Наступний етап — розроблення номінаційного досьє та створення спільного плану дій для обласної адміністрації, міської ради та Національного заповідника «Чернігів стародавній».
Народний архітектор України, головний архітектор Чернігівської області у 1986–2011 роках Володимир Павленко, присутній на засіданні, пояснив, що оновлену назву лише ухвалили для розгляду комісією управління культури. Далі документ має надійти до Міністерства культури, яке, у разі затвердження, передасть його до ЮНЕСКО.
Єдиним, хто утримався від голосування, став археолог Ігор Ігнатенко. Він пояснив свою позицію тим, що на засіданні не почув чіткої відповіді, чи приймуть оновлену номінацію представники ЮНЕСКО. «От давайте ми зробимо перший крок, а далі подивимося як вийде, все одно це буде ухвалювати рішення ЮНЕСКО. Таку відповідь я почув. Я згоден, але саме тому я так і проголосував, тому що це рішення ЮНЕСКО, і вони обирають ті об'єкти, які вони вважають цінними для всього світу. Відповідно воно не завжди може співпадати з нашим уявленням про ці цінності», — поділився він.
Ігнатенко також розповів про свій досвід спілкування з представницею ЮНЕСКО, яка пояснила їхній алгоритм роботи: організація надсилає власних експертів, які шукають об'єкти, що відповідають їхнім критеріям, і лише потім співпрацюють із місцевою владою. На думку археолога, в Україні процес відбувається навпаки — спочатку пропонують, а потім сподіваються на схвалення.
Нагадаємо, наприкінці 2022-го та на початку 2023-го Міністерство культури та стратегічних комунікацій разом із Чернігівською ОВА та іншими установами активізували роботу над досьє для внесення історичного центру Чернігова до списку ЮНЕСКО. Після консультацій з українськими та міжнародними експертами з Польщі та Литви було вирішено оновити номінацію на «Культурний ландшафт Чернігова», оскільки це перспективніше «з огляду на його видатну універсальну цінність».
Читайте також
Ще в розділі «Історія»
- Каплиця пам’яті на Чортківщині: історія, що об’єднала громаду
- Історичний блог про Тернопіль: як двоє творців оживляють архітектурну спадщину міста
- Вибори під час війни: чому заява Федорова лякає істориків
- У Львові шукають майстрів, які відновлюватимуть історичні брами та вікна
- Історії побільшає, але що з математикою? Українці сперечаються про шкільні години






