Історія будівлі в парку Франка: від ресторану до консульства

У центральній частині найстарішого парку Львова та України стоїть двоповерхова будівля, яка за п'ять століть змінила безліч облич: від елітного ресторану до осередку природоохоронців і дипломатичної установи.
Парк імені Івана Франка у Львові має понад п'ятисотлітню історію. Колись на цьому місці були міські лани, які перейшли у власність патриціанської родини Шольц-Вольфовичів. Згодом територія опинилася в руках венеційського консула Антоніо Массарі, який заклав тут італійський сад з терасами та відкрив його для всіх охочих.
У 1614 році міська влада передала цю місцевість Ордену Єзуїтів. Ченці збудували броварню, цегельню та допоміжні споруди, а за пагорбами закріпилася назва «Єзуїтський сад». Після ліквідації ордену землі дісталися місту, а в 1799 році магістрат здав їх в оренду підприємцю Йогану Гьохту. Він перепланував парк у французькому стилі, збудував літній театр, басейн, каруселі, дерев'яне казино та ресторан.
Саме на місці того дерев'яного ресторану наприкінці XIX століття з'явився мурований двоповерховий павільйон. У 1908 році архітектор Кароль Ріхтман-Рудневський запропонував звести на його місці грандіозний літній театр із розсувним дахом, але проект відхилили через вартість у 2 мільйони австрійських крон і ризик порушити ландшафтну цілісність парку.
За радянських часів у будівлі працював популярний ресторан «Літо». Навпроти стояв дерев'яний кінотеатр «Парк», тож після сеансів люди масово заходили перекусити. На початку 1990-х кінотеатр знесли через холод узимку, а ресторан закрився у вирі економічної кризи.
Згодом споруда перейшла до Львівської обласної організації Українського товариства охорони природи (УкрТОП). Ця організація була створена в 1946 році за ініціативи провідних українських учених-академіків. В умовах тоталітарного режиму вона стала єдиною громадською платформою, яка порушувала питання збереження заповідних територій та рідкісних видів.
Під керівництвом професора Степана Стойка організація перетворилася на наукову школу. У 1964 році УкрТОП обґрунтував необхідність створення першого в Україні Карпатського національного природного парку (заснований у 1980 році). Стойко також науково обґрунтував створення міждержавного біосферного резервату «Розточчя», який пізніше внесли до мережі ЮНЕСКО.
Справу Стойка продовжив Михайло Гук, який керував Львівською обласною радою УкрТОП з кінця 1980-х до квітня 2026 року. Він поєднував громадську роботу з державною службою, був заступником голови обласного комітету охорони природи, а в 1990 році став депутатом Львівської облради I скликання. За його участі створено біосферний резерват «Розточчя», заповідник «Сколівські Бескиди» та інші заповідні території.
Нове життя будівлі дало відкриття Почесного консульства Болгарії. 5 вересня 2014 року у відновлених стінах урочисто відкрили дипломатичну установу. Почесним консулом став Віктор Нотевський, який і нині виконує обов'язки, допомагаючи Україні у протистоянні з ворогом.
Так центральна будівля найстарішого парку Львова пройшла шлях від розважального закладу до штаб-квартири захисників природи і сучасної дипломатичної установи.

