Як клімат змінює культурний туризм: від Акрополя до Венеції

Глобальне потепління вже зараз змінює не лише погоду, а й туристичні маршрути. Через екстремальну спеку люди дедалі частіше переносять відпустки з липня на прохолодніші місяці, а південні курорти поступаються місцем північним. Європейське агентство з довкілля попереджає: тепловий стрес може зменшити привабливість Південної Європи як літнього напрямку, тоді як північні регіони, навпаки, отримають більше гостей.

Дослідження Спільного досліджувального центру ЄС прогнозує, що за сценарію потепління на три-чотири градуси південні прибережні регіони можуть втратити майже 10% літнього туристичного попиту. Найбільше це торкнеться Кіпру, Греції, Іспанії, Італії та Португалії, а виграти можуть Німеччина, Данія, Фінляндія, Ірландія, Нідерланди, Швеція та Велика Британія. Водночас липень може стати місяцем найбільшого скорочення туристичних потоків, а квітень — навпаки, зростання попиту майже на 9%.

Культурні інституції вже реагують на нові умови. У липні 2025 року Міністерство культури Греції через спеку обмежило відвідування Акрополя та кількох інших пам'яток в Афінах. Для безпеки відвідувачів і працівників встановили максимальну кількість у 20 тисяч людей на день та розподілили їх за часовими слотами з 08:00 до 20:00. Подібні заходи запроваджували і раніше, а на островах Кіклади графіки на 2026 рік уже передбачають обмеження відвідування вдень та подовження вечірніх годин.

Франція знайшла інший підхід: під час спеки музеї працюють як «кліматичні укриття». У червні Національний музей Пікассо в Парижі безкоштовно відкрив двері для школярів, а в Ліоні місто дозволило відвідувачам безплатно перебувати в кондиціонованих Музеї образотворчих мистецтв, музеї Ґадань і macLYON. Палац Порт-Доре також запропонував прохолодний простір мешканцям паризького району. Міністерство культури пояснило: охолодження музеїв насамперед потрібне для збереження експонатів, але воно ж допомагає людям пережити небезпечну температуру.

Клімат загрожує не лише комфорту туристів, а й самій спадщині. За даними UNESCO, танення вічної мерзлоти, берегова ерозія, повені та посухи становлять загрозу для мільйонів археологічних об'єктів. В Арктиці, де зареєстровано понад 180 тисяч пам'яток, мерзлота століттями зберігала органічні матеріали — кістки, дерево, шкіру. Археолог Національного музею Данії Йорґен Голлесен зазначає: з таненням мерзлоти ці матеріали починають втрачатися. На Алясці в заповіднику «Берінґ Ленд Брідж» залишки поселень інупіатів опиняються під загрозою змивання через ерозію берегів. Водночас відступ льодовиків іноді відкриває давні артефакти — як-от мисливські стоянки в Монголії, — але після появи на поверхні вони швидко руйнуються.

Цілі міста також під ударом. Венецію, яку часто називають «містом, що скоро піде під воду», захищає система мобільних бар'єрів MOSE. З 2021 року великим круїзним суднам заборонено проходити через басейн Сан-Марко та канал Джудекка, а з 2026 року одноденні туристи платять 5 євро за відвідування історичного центру в завантажені дні. Середній рівень моря у Венеції вже на 32 сантиметри вищий, ніж на початку XX століття.

Подібні проблеми мають і в Кенії, де старе місто Ламу на острові в Індійському океані потерпає від підняття рівня моря, і у В'єтнамі, де стародавнє місто Хоян постраждало від екстремальних повеней восени 2025 року. Традиційна архітектура Ламу — вузькі вулиці, товсті стіни та орієнтація на вітри — частково допомагає адаптуватися до спеки, а мангрові ліси слугують природним захистом від хвиль. У Єгипті частина давньої Александрії вже лежить під водою на глибині шість-вісім метрів.

За даними World Heritage Centre, кожен шостий культурний об'єкт світової спадщини перебуває під загрозою через клімат, а в Середземномор'ї ризик повеней та ерозії стосується 60% пам'яток. UNESCO наголошує: адаптація стала необхідною частиною збереження спадщини, і від того, наскільки швидко вона відбуватиметься, залежить, скільки з цих місць побачать майбутні покоління.