Мегапіранья: 10 кг ваги, а укус сильніший за мегалодона

Історія цієї дивовижної істоти розпочалася ще в 1900-х роках, коли в геологічному утворенні Парана в Аргентині знайшли фрагмент щелепної кістки. Однак лише через 80 років палеонтолог Альберто Чіоне з Музею Ла-Плати звернув увагу на цю знахідку. Разом із колегами він описав новий вид стародавньої риби, яка мешкала в Південній Америці від 8 до 10 мільйонів років тому, — Megapiranha paranensis.

На щелепі збереглося три величезні зуби, хоча вчені припускають, що їх могло бути сім. Розташування зубів зигзагом виявилося справжньою еволюційною знахідкою. Як пояснив співавтор дослідження Джон Лундбег, у сучасних пірань зуби ростуть в один ряд, а в їхніх травоїдних родичів паку — у два. Зуби мегапіраньї займали проміжне положення, ніби мігруючи з другого ряду в перший.

Визначити точні розміри стародавньої риби виявилося непросто, адже в розпорядженні вчених лише фрагменти. Спочатку припускали, що мегапіранья могла сягати понад метр завдовжки і важити як доросла людина. Пізніші дослідження скоригували ці оцінки: довжина близько 0,7 метра, а вага не більше 10 кілограмів.

Але найбільше вражає сила укусу цієї невеликої риби. У 2012 році дослідники скористалися даними про силу укусу двох диких чорних пірань та комп'ютерним моделюванням. Розрахунки показали: мегапіранья могла стискати щелепи із силою від 1240 до 4749 ньютонів — цього достатньо, щоб роздробити кістку. Для порівняння, такий укус відповідає силі великої білої акули вагою 400 кілограмів, а після урахування механіки щелеп — навіть акули вагою 3000 кілограмів, тобто мегалодона.

Сучасні чорні піраньї теж не поступаються: їхній укус у 320 ньютонів є найсильнішим серед кісткових риб і майже втричі перевищує показник американського алігатора. Тож еволюція подарувала цим рибам не лише гострі, як бритва, зуби, а й справжню суперсилу, яка дозволяла їм бути одними з найнебезпечніших хижаків свого часу.