«Найважча зима»: чи встигне Україна підготуватися, або що стоїть за тривожними прогнозами

Улітку 2026 року українців усе наполегливіше готують до думки, що наступна зима може стати найважчою за весь час повномасштабної війни. Про це говорять і президент, і парламентарі, і військові волонтери. Але після кількох сезонів блекаутів і російських атак на енергетику такі заяви звучать несподівано: країна вже знає, чого чекати, тож виникає питання, що саме змінилося цього разу.

Першим тривогу забив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який ще в липні після зустрічі з керівництвом «Нафтогазу» назвав зиму 2026–2027 років «найважчою в українській історії». За кілька днів до нього долучився керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут, який порадив українцям уже влітку вирішувати, де вони житимуть у холодний період, і розглянути переїзд із великих міст до сіл чи навіть за кордон. Пізніше президент Володимир Зеленський назвав підготовку до опалювального сезону одним із пріоритетів держави, нагадавши, що Росія продовжує бити по газовій інфраструктурі.

Особливу увагу експерти приділяють Києву. Міська влада заявляє про встановлення нових когенераційних установок і план отримати близько 200 МВт додаткової потужності. Водночас мер Віталій Кличко скаржиться, що держава не виконує домовленостей про співфінансування за принципом 50 на 50, хоча на енергостійкість столиці потрібно близько 30 млрд грн. Народний депутат Богдан Кицак пішов далі: він заявив, що темпи підготовки міст-мільйонників не відповідають реаліям, і порадив мешканцям самим оцінити, чи готові вони залишитися без води, світла та тепла.

До ризиків із енергопостачанням цього літа додалися й проблеми з продовольчою логістикою. Після ударів по складах і розподільчих центрах великих мереж у магазинах почалися локальні перебої з товарами, зокрема з молочною продукцією. Виробництво при цьому не зупинялося — проблема виникла на етапі доставки, коли пошкоджені склади не можуть вчасно розвести товар. Економіст Олег Пендзин запевняє: підстав говорити про дефіцит продуктів немає, адже Україна виробляє значно більше, ніж споживає. Водночас він критикує ритейлерів за те, що вони не децентралізували логістику ще з 2022 року, коли стало зрозуміло, що ворог полюватиме на великі інфраструктурні об'єкти.

Питання, навіщо суспільству так наполегливо пояснюють можливість катастрофічного сценарію, розділило експертів. Політолог Ігор Рейтерович вважає, що влада просто страхує себе від відповідальності: комунікація обмежується констатацією загрози, без звіту про зроблене, тож у разі проблем можна буде сказати «ми ж вас попереджали». Іван Ус із Національного інституту стратегічних досліджень додає, що погані новини запам'ятовуються краще, тому тривожні прогнози швидко розходяться.

Гостріша версія звучить від Дмитра Снєгирьова: він припускає, що попередження про важку зиму можуть «прогрівати» суспільство до непопулярних політичних компромісів із Росією. Пендзин навіть закликає СБУ звернути увагу на тих, хто системно нагнітає паніку, адже це може бути вигідно ворогові. Утім, Рейтерович і Желіховський скептично ставляться до такої інтерпретації: українці за роки війни вже показали, що відключення самі по собі не змушують їх погоджуватися на поступки.

Попри всі суперечки, експерти сходяться в одному: удари по енергетиці будуть, і до них треба готуватися. Але чи буде ця зима справді найважчою, чи йдеться про політичне підстрахування, — питання залишається відкритим. Як зауважує Пендзин, люди вже призвичаїлися жити в умовах війни, тож «Київ виживе».