Розкол у польській ПіС: що це означає для України

У польській консервативній партії «Право і справедливість» (ПіС), яка майже двадцять років була головною силою правого табору, стався безпрецедентний внутрішній розкол. Група політиків на чолі з колишнім прем'єр-міністром Матеушем Моравецьким оголосила про створення власного парламентського клубу, відмовившись підкорятися рішенням керівництва партії.

Конфлікт назрівав давно, але вибухнув після того, як партійне керівництво вирішило висунути кандидатом на посаду прем'єра не Моравецького, а Пшемислава Чарнека — його головного суперника всередині партії, який дотримується радикально антиукраїнської позиції. Остаточне слово, як завжди, залишилося за Ярославом Качинським, який підтримав Чарнека.

У відповідь Моравецький створив власне об'єднання «Розвиток Плюс» (Rozwój Plus). Його прихильники відмовилися підписувати «декларації лояльності» — документи, які керівництво ПіС вимагало від членів партії для зміцнення дисципліни. «Останнім часом ми стали свідками дуже дивних внутрішньопартійних ігор. Вони нікому не потрібні, — заявив Моравецький. — Справжні розкольники хочуть, щоб ми займалися самі собою, а ми хочемо рухатися вперед, боротися за сильну й безпечну Польщу».

24 липня Ярослав Качинський повідомив, що близько 30 членів партії подали у відставку. Моравецький, однак, наполягає, що ці люди не вийшли добровільно — їх витіснили через відмову підписати декларації. 29 липня прихильники Моравецького офіційно оголосили про створення власного клубу, до якого увійшли 40 депутатів, один сенатор і троє депутатів Європарламенту.

Польський політичний експерт, професор Радослав Марковський, назвав дії Качинського «катастрофічною помилкою». Замість того щоб об'єднувати правий фланг навколо поміркованого електорату, лідер партії обрав шлях радикалізації, намагаючись перетягнути виборців в ультраправої «Конфедерації». На противагу цьому, стратегія Моравецького, як аналізує тижневик Polityka, орієнтована на центристський вектор і довгострокову перспективу.

Для України ці зміни мають неоднозначне значення. Разом із Моравецьким ПіС залишили політики, які традиційно ставилися до українців більш помірковано. «Самого Моравецького складно назвати проукраїнським політиком, але за його прем'єрства на початку повномасштабної війни Польща активно допомагала Україні, — зазначає редактор «Європейської правди» Юрій Панченко. — І він буде захищати курс свого прем'єрства». Серед тих, хто відколовся, багато друзів України, які виступали проти антиукраїнського розвороту в політиці партії.

Водночас розкол може посилити позиції президента Кароля Навроцького, який відомий жорсткішим підходом до відносин із Києвом. «Тепер правий фланг стає більш фрагментованим, а глава держави стає безальтернативним модератором відносин між опозиційними силами», — аналізують експерти.

Нова сила Моравецького, ймовірно, намагатиметься зайняти більш помірковану позицію, адже запит на таку політику існує навіть серед правого електорату. Група має всі шанси пройти до Сейму — колишній прем'єр зберігає популярність і довіру виборців. А для самого Качинського цей конфлікт може стати сигналом до змін: «Якщо Качинський не хоче похоронити свою партію, йому доведеться шукати іншого керівника», — вважає Панченко.

Головне питання після розколу — чи піде партія Моравецького на альянс із прем'єром Дональдом Туском після виборів 2027 року. Сам Моравецький категорично проти такого варіанту, але виступає за об'єднання політичних сил у країні. У такому разі в польському парламенті може утворитися поміркована коаліція, яка не матиме різко антиукраїнських поглядів. І це, мабуть, найкраще в ситуації навколо розколу в ПіС.