Хто насправді жив у «Дикому Саду»: нове відкриття археологів

Городище «Дикий Сад», яке вчені називають сучасником Трої, досі зберігає чимало таємниць. Нещодавно археологи зробили важливе відкриття: люди, які заснували це поселення, не були кіммерійцями, як вважалося раніше.

Кирило Горбенко, старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили та багаторічний дослідник «Дикого Саду», пояснює: «Нам невідома назва народу, який жив у "Дикому Саду". Раніше вважалося, що це були кіммерійці, однак подальші дослідження довели, що це не відповідає дійсності».

За словами науковця, кіммерійці — перший народ на території сучасної України, згаданий у працях Геродота. Проте вони прийшли зі Сходу вже після того, як «Дикий Сад» існував. Більше того, саме кіммерійці, ймовірно, знищили це поселення. На той час вони мали залізну зброю та знаряддя праці, тоді як мешканці городища користувалися лише бронзовими виробами.

«Дикий Сад» існував у фінальний період бронзової доби — приблизно з 1250 до 950 року до нашої ери. Його мешканці виготовляли вироби з бронзи й кераміки, обробляли кістку, камінь і шкіру. Археолог зазначає, що поселення мало всі ознаки зародження державності.

«Сьогодні я вже з 90-відсотковою впевненістю можу сказати, що "Дикий Сад" перебував на такому високому рівні суспільного й економічного розвитку, що мав усі ознаки зародження державності», — наголошує Горбенко.

Підтвердилася також гіпотеза про широку географію торговельних контактів городища. Йшлося не лише про Карпати та середню течію Дніпра, а й про Малу Азію і, можливо, навіть Єгипет.

Нині на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили за підтримки держави реалізують проєкт із цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини. Це допоможе зберегти унікальні знахідки та зробити їх доступними для ширшого кола дослідників і поціновувачів історії.