Джон Сноу досі в снігу: яким може бути справжній фінал «Пісні льоду й полум'я»

Сьогодні Джорджу Мартіну виповнюється 78 років. Він народився 1948 року в Бейонні, штат Нью-Джерсі, і згодом створив одну з найвідоміших фентезійних саг сучасності. Але для його читачів є й інша пам'ятна дата — 12 липня 2011 року, коли побачив світ «Танець з драконами», п'ятий роман циклу. Відтоді минуло понад 15 років, а шостої книги, «Вітри зими», досі немає.

За цей час телевізійна «Гра престолів» устигла стати світовим явищем, завершитися й показати власну версію фіналу. Здавалося б, усі відповіді вже на екрані. Та книжкова історія перебуває зовсім в іншій точці. Сам Мартін писав, що в міру роботи над «Вітрами зими» його сюжет дедалі більше віддаляється від серіалу: частина подій HBO з'явиться і в романах, можливо, в іншій формі, але багато чого буде зовсім інакше. Причина проста — книжковий світ значно більший, у ньому живуть персонажі та сюжетні гілки, яких серіал не використав.

Письменник не раз порівнював свій метод із садівництвом. На відміну від «архітектора» з готовим планом будівлі, «садівник» знає загальний напрямок, але дозволяє історії змінюватися в процесі. Мартін визнавав, що переписує, перебудовує й іноді відмовляється від уже придуманого. Великі сюжетні точки та фінальні напрямки він знає, але шлях до них може змінюватися прямо під час роботи. Саме тому телевізійна кінцівка не є готовим спойлером до книжкової.

Найочевидніший приклад — Джон Сноу. Глядачі давно знають усю його подальшу історію: воскресіння, війну з Болтонами, зустріч із Дейнеріс, боротьбу з мертвими, таємницю походження і те, де герой опинився після фіналу. У книжках нічого цього поки не сталося. У «Танці з драконами» Джон усе ще командує Нічною вартою, а його остання глава закінчується заколотом: браття кілька разів ранять його ножами, і він падає у сніг. На цьому книжкова історія героя обривається. Перш ніж говорити про Короля Півночі чи спадщину Таргарієнів, Мартіну треба відповісти на значно простіше питання: що взагалі сталося з Джоном після нападу.

Інша лінія — Ейгон Таргарієн, якого HBO фактично викреслив із «Гри престолів». У «Танці з драконами» Тіріон знайомиться з юнаком на прізвисько Молодий Гриф і поступово розуміє, що перед ним нібито син Рейгара Таргарієна та Елії Мартелл, якого всі вважали вбитим немовлям під час захоплення Королівської Гавані. За версією його оточення, Варіс свого часу підмінив дитину й урятував спадкоємця. Мартін залишає достатньо простору для сумнівів, тож питання, чи справді Молодий Гриф — син Рейгара, досі відкрите. Наприкінці п'ятої книги Ейгон разом із Джоном Коннінгтоном та Золотою компанією висаджується у Вестеросі й починає власну кампанію: спершу планувалася зустріч із Дейнеріс, та після її затримки в Мієрині він вирішує не чекати й самому рушити по корону. В опублікованому уривку з «Вітрів зими» Аріанна Мартелл вирушає з'ясувати, ким насправді є новий претендент, а Золота компанія просувається Штормовими землями. Тож Дейнеріс може прибути не як єдина спадкоємиця династії, а як ще одна претендентка — з драконами проти молодого короля, який уже воює у Вестеросі.

Ще одна гілка, якої глядачі не побачили, — доля Кейтілін Старк після Червоного весілля. У книжках її історія не закінчується смертю: Берік Дондарріон віддає їй свою «іскру життя», і Кейтілін повертається як Леді Кам'яне Серце — понівечена, майже нездатна говорити й одержима помстою Фреям, Болтонам та всім, кого вважає причетними до загибелі родини. Під її керівництвом Братство без знамен поступово стає значно жорстокішою силою. У «Бенкеті круків» Леді Кам'яне Серце судить Брієнну, вважаючи, що та зрадила клятву знайти Сансу й Ар'ю. Вона ставить ультиматум: убити Джеймі Ланністера або померти. Коли Брієнна відмовляється, її разом із Подріком та сером Гайлом починають вішати. Уже в «Танці з драконами» Брієнна знову з'являється перед Джеймі й просить поїхати з нею нібито заради порятунку Санси — насправді за цією зустріччю стоїть Леді Кам'яне Серце. Джеймі вирушає з нею, і далі їхня історія обривається.

Історія Станніса Баратеона в серіалі завершується швидко: його армію розбивають Болтони, а самого Станніса вбиває Брієнна. У книжках ця лінія досі відкрита. Наприкінці «Танцю з драконами» Станніс ще готується до битви за Північ: стоїть із військом неподалік Вінтерфелла, тоді як Болтони контролюють замок, але їхнє становище нестабільне. Частина місцевих домів лише формально підтримує Болтонів, а навколо Вінтерфелла накопичуються конфлікти, які серіал значно спростив. До цього додаються доля Теона й Аші Грейджой біля Станніса та окрема лінія Давоса Сіворта, якого відправляють шукати Рікона Старка — ще одного спадкоємця Вінтерфелла, використаного в серіалі зовсім інакше.

Найбільший розрив — у лінії Дейнеріс. Телевізійна героїня встигла повернутися до Вестеросу, вступити у війну за Залізний трон, воювати з армією мертвих, захопити Королівську Гавань і загинути. У книжках вона до Вестеросу ще не дісталася: після втечі на Дрогоні вона опиняється далеко від Мієрина, у Дотракійському морі, де її знаходить кхаласар. Тим часом у самому Мієрині назріває битва, а союзники й супротивники продовжують боротьбу без неї.

Незавершеною лишається й головна загадка саги. У серіалі загрозу з Півночі звели до Короля Ночі, його армії мерців і вирішальної битви за Вінтерфелл. У книжках Інші залишаються майже незрозумілою силою: Мартін досі не пояснив їхню мету, походження чи те, чому вони повернулися саме тепер. Не завершена і лінія Брана — наприкінці «Танцю з драконами» він лише починає навчання у Триокого Ворона та опановує здатність бачити минуле через мережу віродерев.

«Гра престолів» створила дивну ситуацію: мільйони глядачів уже знають, хто опинився на Залізному троні, що сталося з Дейнеріс і куди вирушив Джон Сноу, але читачі «Пісні льоду й полум'я» досі не знають, чи приведе Мартін своїх героїв до тих самих точок. І що далі просуваються книжки, то більше розбіжностей між двома версіями Вестеросу. Тож через 15 років після «Танцю з драконами» інтрига «Вітрів зими» полягає вже не лише в тому, чим усе закінчиться. Не менш цікаво — скільки від знайомого глядачам фіналу взагалі залишиться, коли свою версію історії нарешті розповість сам Джордж Мартін.