Генрієта Кацер з Дніпра видала дебютний роман «Блискавиці Ваїру»

Історія майбутнього роману почалася з однієї сцени, яку авторка вигадала понад десять років тому: персонаж на ім'я Мирт кличе Марту. Згодом Марта стала Ірі, а навколо цієї сцени почав формуватися цілий світ. «Історія дуже змінилася за цей час. Я не пам'ятаю всіх варіантів та їхніх деталей, але спочатку світ у цій історії був більш наближений до нашого реального середньовіччя, і разом із тим у ньому було більше саме фентезійних елементів — наприклад, алхімія. І дещо більше драми. Зрештою, він змінився і став пригодницьким фентезі без магії. І, відповідно, світ теж став більш унікальним і не схожим на наш», — розповіла Кацер.

За освітою Генрієта Кацер — історикиня та археологиня, нині працює Senior Product Manager в ІТ-галузі. Любов до вигадування історій, за її словами, з'явилася ще в дитинстві: «Я завжди любила читати і з самого дитинства додумувала всілякі історії, якими розважала сама себе. Прокручувала їх в голові як серіали чи фільми, коли мені було нудно. І ось одна з таких історій згодом і оформилася у цю книгу».

Працюючи над Ваїром, письменниця зосередилася на тому, як влаштований цей світ, які в ньому діють правила, як функціонують державні та релігійні структури. «Один із головних конфліктів книги крутиться навколо того, що в країні, де відбуваються події, владу захопила релігійна організація і поступово перетворилася на диктатуру. І в такому плані просто необхідно було придумувати, як розгортати цей конфлікт, які його причини, які є сторони в цьому конфлікті. Мені було цікаво вгадувати, як працює саме цей світ і які в ньому правила існують. Але, все-таки, основою в мене були історії персонажів, а все інше було фоном, в який вони мали вписуватися», — зазначила авторка.

На створення світу вплинула й історична освіта Кацер. Вона зверталася до різних періодів — європейської, американської, української та навіть новозеландської історії. Водночас наголошує: конкретні події не переносила буквально, а радше уявляла, як певна історична подія могла б працювати у вигаданому світі. Прямих паралелей намагалася уникати, будуючи самобутню історію.

Найскладнішим для авторки виявився один із чотирьох головних персонажів — Клент Денбі, молодий шляхтич, який подорожує разом із сестрою і має певну таємницю. «Навіть коли я стідала писати першу чернетку, я навіть не до кінця знала, що з ним робити, як зробити його цікавим. Але згодом, як я почала прописувати сам сюжет, історію, він у нього вписався, і мені вже стало легше з ним працювати», — сказала вона.

Паралельно з написанням роману Генрієта Кацер продовжувала працювати в ІТ. Найбільшою проблемою, за її словами, був не сам процес, а пошук часу, який збігався б із натхненням. «Головна проблема в тому, щоб знайти час на написання, а в ідеалі, щоб цей час поєднувався з натхненням. Зазвичай в мене є або одне, або інше. Буває, що займаєшся важливою роботою, і якась думка спадає, а у тебе навіть немає часу до ладу її записати. Цього літа я навмисно взяла тиждень відпустки, щоб дописати книгу, іншу, не Ваїр. Робота відбирає багато часу, і після неї зазвичай вже немає сил сидіти за комп'ютером і писати, а тут я просто сиділа та писала, не відволікаючись ні на що, за власним графіком», — розповіла письменниця.

Початок повномасштабного вторгнення, за словами Кацер, не став безпосередньою причиною написання книги — це радше збіглося в часі. Роботу над «Блискавицями Ваїру» вона розпочала приблизно наприкінці 2021 року або на початку 2022-го. Водночас війна вплинула на творчий процес інакше: вигадування історій стало для неї способом відволіктися від реальності. «Не було таких моментів, щоб те, що відбувається навколо, заважало мені писати — навпаки, письменництво було та є для мене своєрідною формою ескапізму. Коли мені особливо не вистачає адекватності у нашому світі, я або читаю книги, де все трохи краще, або пишу сама», — зазначила вона.

Однією з важливих тем роману є винайдення пороху та вогнепальної зброї у вигаданому світі й те, як ця технологія змінює суспільство та перебіг конфлікту. У книзі є бої, вибухи та травми персонажів. «Я хвилювалася, чи не стане це тригером для читачів, бо мені самій стало дещо некомфортно торкатися подібного. Але, зрештою, це невід'ємна частина світу Ваїру, і без неї історія не вийшла б такою, якою я її задумала», — наголосила авторка.

Окремою проблемою для українських письменників і видавців залишаються російські удари, внаслідок яких книги знищуються цілими накладами. Перший друк «Блискавиць Ваїру» вийшов навесні, ще до масштабних атак на книжкову інфраструктуру, розповіла Кацер. Нещодавно надрукували вже другий наклад. «Зараз жодна книга в Україні не застрахована від фізичного знищення. Зараз тривають продажі першого тому, другий готується до друку — і я не можу сказати, що буде з цими накладами і чи взагалі вдасться видавати їх за розкладом. Але з іншого боку, що ще робити, як не писати й видавати більше українських книжок? Адже це — саме те, що росіяни хочуть знищити, й ми маємо протистояти цьому знищенню, як можемо», — зауважила письменниця.

Момент, коли авторка вперше взяла до рук надрукований примірник, був для неї майже нереальним. «Навіть важко було повірити, що я тримаю свою книгу в руках. Але разом з тим я відчувала, що це все не дарма. Не дарма я продумувала її, писала, зв'язалася з видавництвом, й ми всі так довго працювали. Тому було дуже приємно тримати плоди своїх зусиль, так би мовити», — поділилася Кацер.

Найбільшою проблемою для себе письменниця називає здатність зупинитися. Разом із редакторкою вони до останнього перечитували текст, шукали помилки та нелогічності. Зокрема, у світі Ваїру практично відсутні ґендерні стереотипи — жінки й чоловіки можуть обіймати більшість посад і професій, а становище в суспільстві не залежить від статі. Однак до неодружених жінок і молодих дівчат там звертаються «панна», а до неодружених чоловіків і молодих хлопців — усе одно «пан». «Це реальні, хоч і трохи застарілі форми звертання у нашому світі, але у Ваїрі вони не мають сенсу. Було б доречніше або всіх називати "пані" та "панами", або для молодих людей обох статей використовувати звертання "панна" чи "панич". Проте я помітила це вже перед самим друком, коли вже пізно було щось міняти, тож лишили, як є», — розповіла авторка. Суттєво переписувати сюжет вона б не стала.

У центрі сюжету «Блискавиць Ваїру» — мандрівний вигнанець Мирт та юна травниця Ірі, чиї дороги перетинаються у королівстві Ваїр. Країна, яка понад двісті років залишалася осередком миру, опиняється під владою релігійної організації, що поступово перетворюється на диктатуру. Сама ж авторка насамперед називає її історією про подорож — як фізичну, так і моральну. «Це фентезі про подорож у широкому сенсі. І про фізичну подорож персонажів їхнім світом. І про моральну — як вони змінювались протягом подій цієї книги. Також вона про дружбу, про таємниці, про боротьбу. Про те, як родина може бути за вибором, а не тільки за народженням. Про прийняття інших людей, про самосприйняття. Про те, як працюють стереотипи, про те, який складний вибір буває», — розповіла вона.

«Блискавиці Ваїру» спочатку задумувалися як одна велика історія. Однак через обсяг разом із видавництвом її вирішили розділити на два томи, зазначила Кацер. Перший уже вийшов, а другий, за словами письменниці, пройшов технічну редактуру й тепер очікує на оформлення та художню редактуру. Авторка сподівається, що він вийде до весняної книжкової події.

На цьому історія світу Ваїру не закінчиться. Загалом Генрієта Кацер планує написати чотири томи. Паралельно вона працює і над іншою книгою — пригодницькою фантастикою, не пов'язаною з Ваїром. Поки що це лише перша чернетка, але авторка сподівається, що читачі зможуть побачити її згодом.