Воронцовський палац і театр у Євпаторії: Росія виставляє кримські пам'ятки на інвестиційні торги

Головний корпус комплексу споруд Воронцовського палацу в Алупці та будівля театру імені О. С. Пушкіна в Євпаторії — обидві ці пам'ятки мають статус національного значення за законодавством України. І обидві тепер фігурують серед об'єктів, які Росія пропонує інвесторам на платформі «Наследіє.дом.рф». Про це йдеться у повідомленні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Загалом на платформі, якщо відфільтрувати за регіоном «Республика Крым», можна нарахувати 23 об'єкти, пропоновані для інвестування. Для оренди, передачі у користування, «відновлення» та подальшого комерційного використання представлені об'єкти культурної спадщини півострова. У Ялті та Євпаторії інвесторам доступні п'ять об'єктів регіонального значення. А для готельного сценарію пропонується кредит під 6% — за умови, що площа готелю становитиме не менше 500 м², номерний фонд — не менше 10 номерів, а класифікація буде не нижче трьох зірок протягом року після введення в експлуатацію.

Правовий статус цих об'єктів потребує окремого розмежування, зауважують у представництві, адже не всі з них мають охоронюваний статус відповідно до українського законодавства. За статусом «місцевого значення» на платформі можна знайти 21 об'єкт. Десять об'єктів внесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України або перебувають під охороною як пам'ятки культурної спадщини. Ще п'ять відсутні в реєстрі, але згадуються у «Списку пам'яток місцевого і національного значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, розташованих на території Автономної Республіки Крим» станом на 1 січня 2013 року.

П'ять об'єктів, які готують до торгів, за даними окупантів, перебувають у незадовільному стані, не використовуються та не мають інженерних комунікацій. «Це створює для російської сторони формальне обґрунтування для їх залучення до програм «відновлення», однак фактично такі дії здійснюються в межах російського адміністративного поля на території, що є порушенням міжнародного права», — зазначають у представництві.

Там також наголошують, що розміщення кримських пам'яток на платформі, їхнє інвестиційне просування, підготовка до торгів чи передача інвесторам можуть бути не лише елементом господарської політики держави-окупанта, а й інструментом фактичного розпорядження майном і культурною спадщиною на тимчасово окупованій території. «Це створює ризики зміни режиму використання таких об'єктів, втручання в їх автентичний вигляд, проведення робіт без погодження з українськими органами охорони культурної спадщини, а також закріплення фактичного контролю окупаційної адміністрації над пам'ятками, які належать до культурної спадщини України», — йдеться у повідомленні.

Окремо звертають увагу на географію: об'єкти розташовані переважно в комерційно привабливих або курортних населених пунктах Криму — Ялті, Євпаторії та Кореїзі. На думку експертів, це свідчить, що інвестиційний інтерес може бути пов'язаний не лише з декларованою метою «збереження» спадщини, а й із можливістю подальшого використання таких будівель у туристичній, готельній, санаторній або іншій комерційній сфері.

За цією інвестиційною пропозицією стоять не просто будівлі — за кожною з них стоїть історія місця та людей, для яких ці пам'ятки є частиною власного культурного коду. І саме тому питання про те, хто і як розпоряджається ними, виходить далеко за межі економіки.